ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа №461/11678/15-а
адміністративне провадження №К/9901/13181/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Західсофтсервіс" до Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи - Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління", Департамент економічної політики Львівської міської ради про скасування рішення за касаційною скаргою Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Качмара В.Я., Багрія В.М., Гінди О.М. від 01 листопада 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року приватне підприємство "Західсофтсервіс" (далі - ПП "Західсофтсервіс", позивач) звернулося до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - виконком Львівської МР, відповідач), треті особи - Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" (далі - КП "АТУ", третя особа), Департамент економічної політики Львівської міської ради (далі - Департамент, третя особа), в якому просить скасувати рішення Львівської міської ради від 14 вересня 2015 року № 555 "Про скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами" в частині скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого ПП "Західсофтсервіс" від 02 квітня 2010 року №6-10-04-04 на вул. Сихівській (непарна сторона за мостом, виїзд на вул. Зелену, місце 2).
В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржуване рішення в частині скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого ПП "Західсофтсервіс" від 02 квітня 2010 року, не відповідає вимогам Закону України "Про рекламу", Правилам розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, оскільки Департаментом продовжено дію дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого ПП "Західсофтсервіс" від 02 квітня 2010 року № 6-10-04-014, строком з 21 травня 2015 року до 31 грудня 2017 року та рекламний засіб на вул. Сихівській відповідає дозвільно-проектній документації. У проекті встановлення зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, за мостом виїзд на вул. Зелену, місце 2, не позначено, де саме розпочинається земляний покров. Конструкція рекламного засобу розташована на мості, що унеможливлює заглибити фундамент конструкції, тобто відсутня технічна можливість вкопати фундамент конструкції рекламного засобу у землю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що актом обстеження місця встановлення рекламного засобу від 04 червня 2015 року зафіксовано, що рекламна конструкція встановлена на бетонній подушці вище рівня землі, що не передбачено проектною документацією.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПП "Західсофтсервіс" задоволено, постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не ґрунтується на вимогах Закону, зокрема, прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; несвоєчасно. Суд апеляційної інстанції також прийняв до уваги, що під час продовження строку дії дозволу зауважень в органу, який приймав відповідне рішення, не виникало, а також те, що Департаментом під час прийняття оскаржуваного рішення не враховано доводи позивача стосовно відсутності технічної можливості на місці розташування рекламного засобу встановити заглиблений фундамент.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної норм матеріального права і порушення норм процесуального права, КП "АТУ" звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 28 листопада 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 461/11678/15-а, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу КП "АТУ".
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 461/11678/15-а за касаційною скаргою КП "АТУ" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Разом із касаційною скаргою КП "АТУ" подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участі представника, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі зібраних у матеріалах справи доказів, що наказом Управління архітектури і містобудування Міськради (далі - Управління) від 27 грудня 2002 року № 1610/756-08 "Про надання дозволу на встановлення зовнішньої реклами (два односторонні рекламні щити розміром 3000x6000 мм, з підсвіткою) на розі вул. Зеленої-вул. Сихівської (перед мостом) (на газоні)" постановлено: видати дозвіл на виготовлення двох односторонніх рекламних щитів Товариству з обмеженою відповідальністю "Щит-Панорама" розміром 3000x6000мм, з підсвіткою, на розі вул. Зеленої-вул. Сихівської (перед мостом на газоні) згідно з поданим проектом терміном на один рік.
Управлінням на підставі наказу видано дозвіл від 02 січня 2003 року № 6.03.01.1/6.03.01.2 на розміщення об`єкту зовнішньої реклами (два односторонні рекламні щити) по вул. Сихівській (непарна сторона, за мостом виїзд на вул. Зелену), строком дії з 02 січня 2003 року до 02 січня 2004 року.
Далі підприємству видано дозвіл від 08 квітня 2004 року № 6.04.04.043 на розміщення об`єкту зовнішньої реклами (односторонній рекламний щит) за вказаною адресою, строком дії з 08 квітня 2004 року до 08 квітня 2007 року.
17 серпня 2007 року видано дозвіл № 6.07.08.032 (далі - дозвіл-1), строком з 08 квітня 2007 року до 08 квітня 2008 року. Надалі строк дії дозволу продовжено з 08 квітня 2008 року до 08 квітня 2010 року.
01 жовтня 2008 року між ТОВ "Щит-Панорама" та ПП "Західсофтсервіс" укладено договір купівлі-продажу № 0110 (далі - договір), відповідно до якого ТОВ зобов`язується передати у власність ПП "Західсофтсервіс" належний продавцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Предметом договору є рекламоносії у кількості 5 штук.
В акті прийому-передачі згідно договору від 01 липня 2009 року наведений перелік рекламоносіїв, які передаються у власність ПП "Західсофтсервіс", одним з яких є рекламоносії за вказаною вище адресою.
02 квітня 2010 року ПП "Західсофтсервіс" видано дозвіл за зазначеною адресою строком дії з 01 квітня 2010 року до 01 квітня 2011 року.
В подальшому дію дозволу неодноразово безперервно продовжувано Департаментом економічної політики Львівської міської ради строком з 01 квітня 2011 року до 31 грудня 2011 року, з 31 грудня 2011 року до 21 травня 2015 року, з 21 травня 2015 року до 31 грудня 2017 року, останній раз 24 лютого 2015 року.
Актом обстеження місця встановлення рекламного засобу від 04 червня 2015 року зафіксовано: реконструкція встановлена на бетонній подушці, вище рівня землі, що не передбачено проектною документацією.
16 червня 2015 року Департаментом надіслано ПП "Західсофтсервіс" вимогу № 23/Р-3-130, в якій зазначено про порушення ПП "Західсофтсервіс" вимог частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" та пункт 9.2.2 Правил, а саме: спеціальна конструкція зовнішньої реклами, що її встановлено на підставі дозволу, за вказаною адресою - не відповідає погодженому проекту. Фундамент конструкції виступає над поверхнею газону, а згідно з проектом має бути заглиблений. Запропоновано в термін до 26 червня 2015 року усунути вказане порушення.
ПП "Західсофтсервіс" у відповідь на вказану вимогу надіслало Департаменту повідомлення, в якому зазначило, що для заглиблення фундаменту спеціальної конструкції зовнішньої реклами, яку встановлено на підставі дозволу потрібен час, щоб визначити технічну можливість, враховуючи, що щит стоїть дуже близько до схилу. Тому, просило відтермінувати термін усунення вказаного порушення до 17 липня 2015 року.
Підпунктом 1.3 пункту 1 оскаржуваного рішення від 14 вересня 2015 року № 555 дозвіл скасовано у зв`язку з невідповідністю рекламних засобів дозвільно-проектній документації у частині фундаментів, беручи до уваги невиконання рекламорозповсюджувачем у встановлений термін вимог щодо заглиблення фундаментів конструкцій до рівня землі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій з акта проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 05 липня 2016 року, такий складений про те, що на замовлення КП "АТУ" здійснено демонтаж спеціальної конструкції по вул. Сихівській (непарна сторона, за мостом виїзд на вул. Зелену) на підставі наказу Департаменту від 22 січня 2016 року № 8Д.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі КП "АТУ" зазначає, що судом апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що у результаті перевірки встановлено невідповідність конструкції рекламоносія затвердженій проектно-технічній документації, зокрема, щодо розміщення фундаменту над поверхнею землі замість заглиблення, як це передбачено проектом. Також зазначає, що у зв`язку з неусуненням виявленого порушення відповідачем прийнято рішення про скасування дозволу з подальшим демонтажем конструкції.
Від інших учасників справи відзиву або заперечення на касаційну скаргу КП "АТУ" не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження Виконавчого комітету Львівської міської ради у спірних правовідносинах регулюється, зокрема, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про рекламу", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).