ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа №826/2501/16
адміністративне провадження №К/9901/11545/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/2501/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"
до Державної служби геології та надр України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2016 року (постановлену у складі головуючого судді Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Епель О.В., суддів Карпушової О.В., Кобаля М.І.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (далі - позивач, ПАТ "Київський річковий порт") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами від 5 листопада 1996 року № 672, виданого ВАТ "Київський річковий порт", та внесення відповідної інформації до електронної інформаційної бази даних Державної служби геології та надр України;
- зобов`язання відповідача поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 5 листопада 1996 року № 672, виданого ВАТ "Київський річковий порт", та внести відповідну інформацію до електронної інформаційної бази даних Державної служби геології та надр України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року, позов задоволено повністю.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що так як постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року скасовано наказ Мінприроди України від 20 листопада 2009 року №623 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №672 від 5 листопада 1996 року, спеціальний дозвіл вважається поновленим, тому, на думку відповідача, позовні вимоги позивача щодо поновлення спеціального дозволу на користування надрами від 20 листопада 2009 року №623 є необґрунтованими та недоцільними.
Позиція інших учасників справи
14 грудня 2016 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/2501/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 11 грудня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 826/2501/16 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 12 грудня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ПАТ "Київський річковий порт" (код ЄДРПОУ 03150071) є правонаступником ВАТ "Київський річковий порт", утвореним у зв`язку зі зміною організаційної правової форми.
5 листопада 1996 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ВАТ "Київський річковий порт" для видобування піску з Ново-Українського родовища було видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 672.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 листопада 2009 року №623 "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами" зазначений спеціальний дозвіл було анульовано.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року, у справі №826/13225/13-а наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 листопада 2009 року № 623 в частині анулювання вищевказаного дозволу товариства визнано протиправним та скасовано.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2015 року зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанції залишені без змін.
26 березня 2015 року на підставі вказаних судових рішень позивач поштою звернувся до Державної служби геології та надр України (далі - ДСГН) з листом № 01-29-129, в якому просив поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 5 листопада 1996 року № 672, та додав до листа копії таких судових рішень.
15 травня 2015 року позивач повторно звернувся до ДСНГ з листом від 26 березня 2015 № 01-29-129 з та відповідними додатками до нього, подавши його безпосередньо до канцелярії відповідача.
Зазначений лист був зареєстрований ДСГН 22 травня 2015 року за вх. № 6464/13/14-15, але залишився не розглянутим.
4 серпня 2015 року позивач втретє звернувся до відповідача з листом № 01-29-331, зареєстрованим ДСГН 5 серпня 2015 р. за вх. № 10363/13/14, в якому також просив поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 5 листопада 1996 року № 672, внести відповідну інформацію до електронної інформаційної бази даних Державної служби геології та надр України та вчинити всі необхідні дії, пов`язані з поновленням дії спеціального дозволу на користування надрами від 5 листопада 1996 року № 672.
Державна служба геології та надр України знову не надала відповіді на звернення позивача та не вчинила дій, направлених на поновлення дії вказаного дозволу на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року у справі № 826/13225/13-а.
12 жовтня 2015 року Окружним адміністративним судом м. Києва винесена ухвала у справі №826/13225/13-а, якою замінено Міністерство охорони навколишнього природного середовища України на Державну службу геології та надр України.
19 листопада 2015 року позивач знову звернувся до відповідача з аналогічним листом № 01-29-633, однак, такий лист також не був розглянутий ДСГН.
25 грудня 2015 року позивач звернувся з листом № 01-29-694 (вх. №32064/10-15) до Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просив Міністерство у зв`язку з бездіяльністю ДСГН посприяти йому у поновленні дії спеціального дозволу на користування надрами від 5 листопада 1996 року № 672, внесенню відповідної інформації до електронної інформаційної бази даних ДСНГ та вчиненню ДСНГ всіх необхідних дій, пов`язаних з поновленням дії вказаного спеціального дозволу.
Зазначений лист позивача Міністерством екології та природних ресурсів України було передано на виконання до Державної служби геології та надр України, де 29 грудня 2015 року він був зареєстрований за № 2074/28/13/14-15, однак, також не був розглянутий, дія дозволу не поновлена, відомості до електронної інформаційної бази не внесені.
Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про надра від 27 липня 1994 року №132/94-ВР, Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06 вересня 2005 року № 2806-ІV (далі - Закон № 2806-ІV), Положенням про державну службу геології та надр України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №391/2011 (далі - Указ №391/2011; Указ втратив чинність на підставі Указу Президента №419/2019 від 20 червня 2019 року, однак був чинний, на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі - Порядок № 615).
Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.
Згідно з частинами десятою, дванадцятою, тринадцятою пункту 4 Положення № 391/2011 Державна служба геології та надр України веде єдину інформаційну систему користування надрами; видає у встановленому порядку спеціальні дозволи на: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин; видобування корисних копалин; зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.