ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №803/1224/15-a
адміністративне провадження №К/9901/26419/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 (суддя Ксензюк А.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 (головуючий суддя Шинкар Т.І., судді: Пліш М.А., Большакова О.О.) у справі №803/1224/15-а за позовом Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" до Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ПП "Укр-Петроль" звернулося до адміністративного суду з позовом до Володимир-Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Володимир-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 у справі №803/1224/15-а.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №803/1224/15-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2019 прийнято матеріали справи №803/1224/15-а до провадження та призначено попередній розгляд справи на 10.12.2019.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач вказує, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням матеріального права та підлягають скасуванню. Відповідач вказує, що податкові зобов`язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій. Податковий орган наполягає, що позивачем занижено податкове зобов`язання із сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було фактично безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам.
Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, де ПП "Укр-Петроль" вказує, відображення в декларації з акцизного податку суми від реалізації товарів для комерційного використання, не підлягає акцизному оподаткуванню, що виключає факт заниження акцизного податку підприємством, який підлягає сплаті до бюджету. Позивач зазначає, що висновок податкового органу щодо роздрібного характеру торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки законом не встановлено обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу гуртом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Володимир-Волинською ОДПІ ГУ ДФС проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової звітності з акцизного податку за січень 2015 року ПП "ТК "Укр-Петроль"", за результатами якої складено акт від 20.04.2015 №357/15-36905994.
Перевіркою встановлено неправомірне відображення у рядку 5.4 та рядку 6.4 додатку 6 уточнюючої податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року вартості від реалізації товарів для комерційного використання в сумі 463423,58грн., чим порушено підпункт 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункт 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, підпункт 215.3.10 пункту 215.3 статті 215, пункт 216.9 статті 216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 23171грн.
За наслідками перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0001051500, яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 28963,75грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 23171грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5792,75грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що під час проведеної камеральної перевірки неможливо було зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи не комерційного використання, тому викладені в акті перевірки висновки про заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету є безпідставними.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Міністерством Доходів і зборів України 14.06.2013 прийнято наказ №165, яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця п.3.5 яких визначає особливості проведення камеральних перевірок інших податків та зборів. Камеральним (електронним) перевіркам підлягає звітність, надана платником за такими податками (зборами, платежами), в тому числі, акцизний податок. Камеральні (електронні) перевірки зазначених податків і зборів проводяться у загальному порядку у відповідності до норм Кодексу.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами, податковим органом проведено перевірку (камеральну) уточнюючої податкової звітності з акцизного податку. Перевіркою встановлено неправомірне відображення уточнюючої податкової декларації з акцизного податку від реалізації товарів для комерційного використання в сумі 463423,58грн.,
Аналіз зазначених правових норм свідчить, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
З огляду на те, що при проведенні камеральної перевірки, результати якої оформлені актом від 20.04.2015 №357/15-36905994, податковим органом перевірялась правильність відображення відомостей уточнюючої податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року вартості від реалізації товарів для комерційного використання, тобто зазначені дані є показниками податкової звітності, суди дійшли помилкового висновку, що контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки та прийняття за результатами цієї перевірки податкового повідомлення-рішення не діяв відповідно до вимог законодавства та у межах наданих повноважень.
Згідно підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України).
Підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України визначено, що базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України.
Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж, зокрема, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також палива моторного альтернативного), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.