ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №808/215/16
адміністративне провадження №К/9901/28939/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Запоріжоілгруп" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 (головуючий суддя Богданенко І.Ю., судді: Уханенко С.А., Дадим Ю.М.) у справі №808/215/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Запоріжоілгруп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Торговий Дім "Запоріжоілгруп" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Запорізький окружного адміністративного суду від 13.04.2016 позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2016, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Торговий Дім "Запоріжоілгруп" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Торговий Дім "Запоріжоілгруп" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 у справі №808/215/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №808/215/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2019 прийнято матеріали справи №808/215/16 до провадження та призначено попередній розгляд справи на 10.12.2019.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач вказує, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням матеріального права та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що висновок апеляційного суду щодо роздрібного характеру торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки законом не встановлено обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу гуртом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним. Як вважає позивач, апеляційним судом не надано належної оцінки доводам, що реалізація та відпуск нафтопродуктів за відомостями є оптовою торгівлею з контрагентами, що використовують товар у своїй комерційній діяльності.
Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу. Відповідач вказує, що податкові зобов`язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій. Податковий орган наполягає, що позивачем занижено податкове зобов`язання із сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було фактично безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Торговий Дім "ЗАПОРІЖОІЛГРУП" (код ЄДРПОУ 38839332) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.
Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торговий Дім "Запоріжоілгруп" з питань правомірності визначення об`єкта оподаткування та декларування в звітності акцизного податку за період з 01.01.2015 по 01.10.2015.
За результатами перевірки складено акт від 04.11.2015 №616/08-31-22/38839332, яким встановлено порушення підпункту 213.1.9. пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету на суму 580273,00грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення, у зв`язку з чим податковим органом відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торговий Дім "Запоріжоілгруп" з питань, що стали предметом заперечення, за результатами якої складено акт від 10.12.2015 №646/08-31-22/38839332.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 213.1.9. пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2015 по 30.09.2015 на суму 248732,00грн.
У періоді, який підлягав перевірці, ТОВ "Торговий Дім "Запоріжоілгруп" здійснювало реалізацію бензину, дизельного палива, скріпленого газу зі складу та через мережу АЗС.
На підставі акту перевірки від 10.12.2015 №646/08-31-22/38839332 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.12.2015:
№0000442200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 56978,50грн.;
№0000452200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 27155,00грн.;
№0000462200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 26088,75грн.;
№0000472200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 9481,25грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при визначенні сум податкового зобов`язання з акцизного податку оподаткував операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, а реалізацію юридичним особам та фізичним особам-підприємцям не включав до об`єкту оподаткування через використання нафтопродуктів у своїй господарській діяльності (комерційне використання), як наслідок протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення суд апеляційної інстанції посилався на те, що податкові зобов`язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України).
Підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України визначено, що базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України.
Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж, зокрема, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також палива моторного альтернативного), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.