ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2019 року
Київ
справа №345/2054/18
адміністративне провадження №К/9901/5898/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Стародуба О.П., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 345/2054/18
за позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоров Анатолія Вікторовича про скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду, прийняту 18 січня 2019 року колегією суддів у складі: головуючого судді Носа С.П., суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М., -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним до В.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоров Анатолія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 02-25/10 від 10 травня 2018 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 25 квітня 2018 року відповідачем проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів i правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами проведення якої складено Акт перевірки, яким встановлено, що на об`єкті реконструкція магазину по АДРЕСА_1 замовником ОСОБА_1 розпочаті будівельні роботи з реконструкції магазину шляхом прибудови бетонної площадки на АДРЕСА_1 , без набуття права на виконання будівельних робіт, (клас наслідків (відповідальності) - СС2).
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішеннями позивач оскаржив його в касаційному порядку. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалене у справі судові рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження до суду апеляційної інстанції.
На думку позивача, суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для повернення позову.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.
Як встановлено, апеляційна скарга ОСОБА_1 підписана представником - Булавинець М.М., яким на підтвердження своїх повноважень на представницво, до апеляційної скарги додано копію ордеру у якій вказано орган, у якому надається правова допомога - "у всіх підприємствах, установах, організаціях без обмеження повноважень".
Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
Колегія суддів зауважує, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2019 року по справі № 9901/847/18 зроблено висновок з приводу необхідності зазначати у ордері на представництво адвокатом інтересів учасників справи назву органу, у якому здійснюється представництво, зокрема і назву суду. Висновок Великої Палати Верховного Суду полягає у такому.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.