1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/1524/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О, Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

за участю представників:

позивача - Красножон О. М.

відповідача - не з`явилися

третьої особи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької обласної ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 (суддя Балац С. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 (головуючий суддя Іоннікова І. А., судді Михальська Ю. Б., Чорна Л. В.)

у справі № 908/1524/18

за позовом Заступника прокурора Запорізької області - начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва в інтересах держави

до Запорізької обласної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальний заклад "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради

про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Запорізької обласної ради від 27.08.2015 № 46

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник прокурора Запорізької області - начальник управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до господарського суду з позовом до Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Запорізької обласної ради від 27.08.2015 № 46.

2. Позовні вимоги аргументовано невідповідністю пункту 1 рішення Запорізької обласної ради від 27.08.2015 №46 "Про відчуження майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області" нормам закону, який регулює підстави та порядок відчуження нерухомого майна комунальної власності, що є підставою для визнання недійсним пункту 1 вказаного рішення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019, позов задоволено. Визнано недійсним пункт 1 рішення Запорізької обласної ради від 27.08.2015 №46 "Про відчуження майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області".

4. Суди встановили, що комунальний заклад "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради є спеціалізованим дитячим закладом оздоровлення, на який розповсюджується дія Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей", зокрема в частині заборони на вилучення матеріально-технічної бази дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

5. Таким чином, суди дійшли висновку, що пункт 1 оскаржуваного рішення в частині відчуження майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області прийняте відповідачем з порушенням приписів Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей", оскільки таке майно відноситься до матеріально-технічної бази дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, яке не підлягає вилученню, що в силу частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є підставою для визнання такого рішення недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

7. Відповідач зазначає, що комунальний заклад "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради не відноситься до дитячих закладів оздоровлення і відпочинку дітей, а є лікувально-профілактичним закладом системи охорони здоров`я, що безпосередньо визначено його статутом і підтверджується відсутністю цього закладу в Державному реєстрі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

8. Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийняте про відчуження, а не про вилучення комунального закладу і посилається на неправильне застосування судами приписів статті 20 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей".

9. Скаржник посилається на неправильне застосування судами приписів пункту 3 статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", порушення приписів частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в частині висновків судів про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі.

Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу

10. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Рішенням Запорізької обласної ради від 27.08.2015 №46 "Про відчуження майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області" (далі -рішення № 46), яким, зокрема, вирішено здійснити відчуження шляхом продажу на конкурентних засадах через біржу або аукціон: нерухоме майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, розташоване на земельній ділянці загальною площею 2,2144 га (кадастровий номер: 2310400000:07:009:0078) за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 7а, та закріплене на праві оперативного управління за Комунальним закладом "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради, а саме: комплекс будівель та споруд, який складається з: основних будівель "А, Б, Б1, В, Г, Д, Д1", прибудов "б, б1, б2, д, д1, д5, д4, д2, д3", тамбурів "а, в", мансарди "Мс", гаражу "Ж", навісів "И, З, К", насосної "Л" та споруд: ганки до "а, б, в", ганок зі сходами до "Б1", двоє сходів до "Г", замощення І, ІІ, паркани №1, №2, басейн "М", колодязь "Н", мийка № 3, люки № 4, зливна яма № 5 (підстава: звернення Комунального закладу "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради від 30.07.2015 №259). Вирішено доручити керівнику Комунального закладу "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради вчинити всі необхідні дії, пов`язані з продажем нерухомого майна, зазначеного у підпункті 1.1 цього рішення, згідно з чинним законодавством України. Вирішено надати керівнику комунального закладу "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради право підпису документів, пов`язаних з продажем цього майна, згідно з чинним законодавством України, за погодженням їх з головою обласної ради.

12. Відповідно до пунктів 3.1, 3.2.1, 3.2.2 Статуту комунального закладу "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради, санаторій функціонує цілорічно та є спеціалізованим закладом. Предметом діяльності санаторію є комплексне лікування, медична реабілітація та профілактика захворювань на кістковий туберкульоз, малі форми туберкульозу легень і неспецифічні ортопедичні захворювання у дітей незалежно від стадії та локалізації туберкульозного процесу з максимальним використанням традиційних та нетрадиційних методів лікування з метою закріплення результатів, досягнутих на госпітальному етапі, локалізації туберкульозного процесу; проведення комплексу профілактичних заходів для дітей з груп ризику на захворювання туберкульозом.

13. Відповідно до довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, цільове призначення земельної ділянки, кадастровий № 2310400000:07:009:0078, загальною площею 2,2144 га за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 7а - для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.

14. Суди встановили, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 №908/321/16, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017, задоволено зустрічний позов та визнано недійсним проведений 18.12.2015 Запорізькою товарною біржею "ГІЛЕЯ" аукціон з продажу комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул . Макарова, 7-А на земельній ділянці загальною площею 2,2144 га (кадастровий номер 2310400000:07:009:0078), які є власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради. Скасовано складений Запорізькою товарною біржею "ГІЛЕЯ" протокол аукціону від 18.12.2015 № 14/2315 із продажу лоту №1, тобто з продажу вказаного вище комплексу будівель.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

17. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судами попередніх інстанцій доказів, наявних у справі, необхідність надання повторної оцінки доказам та повторного встановлення фактичних обставин справи.

Щодо суті касаційної скарги

18. Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.


................
Перейти до повного тексту