ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/257/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Берднік І.С.,
За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 (головуючий суддя: Дужич С.П., судді: Саврій В.А., Миханюк М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг"
про стягнення 2 885 737, 28 грн.,
За участю представників:
позивача - Шимін О.П. - адвокат
відповідача - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. 04 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг", з урахуванням заяви про зменшення суми позову від 22 липня 2019 року, про стягнення 2 885 737,28 грн., з яких 2 562 598, 64 грн. - заборгованості за поставлений товар, 250 682,00 грн. - пені, 51 566,47 грн. - інфляційних втрат та 20 890,17 грн. - 3% річних.
1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки від 06.02.2018 №060218-02/1П зі змінами, внесеними договором № 2 від 06.02.2018.
1.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначивши, що відповідачем неправильно визначено періоди прострочення платежів, оскільки договорами № 1 та № 2 про внесення змін до договору поставки № 060218-02/1П від 06.02.2018 доповнено договір пунктами 5.4.1 та 5.4.2, якими передбачена оплата протягом 14 календарних днів з дати поставки акційного та імпортного товару, однак у видаткових накладних на відпуск товару не зазначено, що товар є акційним або імпортним, тому вважає, що строки оплати товару повинні визначатись за умовами п. 5.4 договору (25 календарних днів), і відповідно нараховані суми мають бути зменшені; позивачем неправильно визначено основну суму боргу, оскільки не здійснено зарахування однорідних зустрічних вимог, як це передбачено п. 4.5 договору, у зв`язку з чим заборгованість необхідно зменшити на суму 161348,15 грн. Посилаючись на норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" вказує, що первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій і отримання товару (накладні та ТТН), оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме не зазначено посади особи Покупця, яка отримала товар, та дані, що дають змогу ідентифікувати особу Покупця, яка отримала товар. Також вказує, що позивачем не підтверджено понесені витрати на надання правової допомоги в сумі 43053,20 грн., а тому дані повинні бути зменшені.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.07.2019 у справі № 903/257/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" 2635055,28 грн., з них 2 562 598, 64 грн. заборгованість, 51566,47 грн. інфляційних, 20890,17 грн. - 3 % річних, а також 39525,83 грн. витрат по судовому збору та 42979,60 грн. витрат на правову допомогу. Відмовлено в стягненні пені на суму 250682,00 грн.
2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" залишено без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" задоволено. Рішення Господарського суду Волинської області від 22 липня 2019 року у справі №903/257/19 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 250 682,00 грн. скасовано. В цій частині прийнято нове рішення, яким задоволено позов та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" 250 682,00 (двісті п`ятдесят тисяч шістсот вісімдесят дві 00 коп.) грн. пені. В решті рішення залишено без змін.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" 12 000,00 (дванадцять тис.) грн. - витрат на професійну правничу допомогу за подачу апеляційної скарги, а також 5 461,00 (п`ять тис. чотириста шістдесят одну) грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 18.10.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" подано касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 903/257/19 до Касаційного господарського суду.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 у справі № 903/257/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Берднік І.С.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 12.12.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 04.12.2019.
3.4. 01.12.2019 (згідно з інформацією на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Тропік" направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Касаційного господарського суду 04.12.2019.
3.5. У судове засідання 12.12.2019 з`явився представник позивача, який виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча вказаний учасник справи про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" (скаржник, відповідач) просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 903/257/19 в частині стягнення з ТОВ "Пакко Холдинг" на користь ТОВ "Тропік" пені в розмірі 250682,00 грн. та прийняти постанову, якою рішення Господарського суду Волинської області від 22.07.2019 у справі №903/257/19 в цій частині залишити в силі.
4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
На думку відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сторони передбачили відповідальність у вигляді пені, саме за порушення термінів розрахунків, передбачених в п.5.4. договору, водночас пунктом 5.4 передбачено оплату за поставлений товар сум у розмірах понад ліміт, встановлений в п.5.5 даного договору, в свою чергу п.5.5. договору не визначає жодного ліміту; додатковою угодою № 2 сторонами змінено строки оплати, однак зміни в п. 8.2.1, який передбачає відповідальність у вигляді пені, не вносились.
Скаржник вказує, що доказів того, що заборгованість, яка предметом даного договору, виникла внаслідок поставки інших, не імпортних товарів, тобто таких, які не конкретизовані в договорі про внесення змін №2 від 06.02.2018, позивачем надано не було, а самим договором про внесення змін №2 від 06.02.2018 до договору поставки від 06.02.2018 №060218-02/1П не передбачено домовленостей щодо застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків оплати за конкретний (імпортний) товар, який був визначений цим договором. Також не було досягнуто домовленостей між сторонами про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків оплати, передбачених п.5.4.2. (яким було доповнено договір поставки шляхом укладання договору про внесення змін №2 від 06.02.2018), при узгодженні редакції п.8.2.1. договору поставки від 06.02.2018 №060218-02/1П.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 903/257/19 - без змін.
Позивач вважає, що сторони, підписавши договір поставки у п.5.4. договору встановили загальний строк - 25 календарних днів щодо оплати товару. Разом з тим, підписавши договори про внесення змін №1 та №2, сторони доповнили п.5.4. договору підпунктами 5.4.1. та 5.4.2., якими встановили спеціальний строк - 14 календарних днів щодо оплати акційного та імпортного товару. Таким чином, оскільки п.п.8.2.1. п.8.2. договору поставки передбачає відповідальність у вигляді пені за порушення строків розрахунків, визначених п. 5.4., до якого входять і підпункти 5.4.1. та 5.4.2., то відповідно пеня застосовується у тому числі і за порушення вказаних підпунктів пункту 5.4. договору.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. 06.02.2018 між ТОВ "Тропік" (Постачальник) та ТОВ "Пакко Холдинг" (Покупець) було укладено договір поставки № 060218-02/1П, з протоколом розбіжностей, відповідно до умов якого (п.1.1) Постачальник зобов`язався передати товар у власність Покупця у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов`язався приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.
Відповідно до п.3.1 договору асортимент та кількість товару погоджується сторонами в замовленні і зазначаються в накладних у відповідності до погодженого сторонами замовлення.
Згідно з п.5.4 оплата за поставлений товар сум у розмірах понад ліміт, встановлений п. 5.5 даного договору, здійснюється Покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника кожні 25 календарних днів після його реалізації.
Пункт 5.5 договору викладено в наступній редакції: "Сторони погодили, що заборгованість Покупця за поставлений Постачальником товар, яка зберігається за Покупцем без застосування до нього відповідальності за невиконання зобов`язань по договору та складає суму (ліміт заборгованості) в розмірі ------ (-------) грн. у т. ч. ПДВ. Вказаний ліміт заборгованості повинен бути погашений (сплачений) у випадку розірвання або закінчення терміну дії даного договору після підписання сторонами акту звірки".
Відповідно до п. 9.1 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору.
5.2. Також 06.02.2018 між сторонами підписано договори № 1 та № 2 про внесення змін до договору поставки № 060218-02/1П від 06.02.2018, якими доповнено договір пунктами 5.4.1 та 5.4.2, а саме "оплата акційного та імпортного товару здійснюється Покупцем протягом 14 календарних днів з дати поставки товару шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Постачальника".
5.3. Згідно видаткових накладних по договору поставки від 06.02.2018 № 060218-02/1П за період з 26.12.2018 по 08.01.2019 відповідачем отримано імпортних товарів на загальну суму 2933277,06 грн.
5.4. Водночас, як вбачається з додатку № 1 та № 2 до позовної заяви, оплата отриманого товару відповідачем проводилась з порушенням строків визначених п. 5.4.2 договору № 2 про внесення змін до договору поставки № 060218-02/1П від 06.02.2018.
6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджена заявлена до стягнення заборгованість в сумі 2562598,64 грн., а тому вимога про її стягнення підставна та підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 250682,00 грн. суд першої інстанції зазначив, що сторони передбачили відповідальність у вигляді пені саме за порушення термінів розрахунків, передбачених в п.5.4. договору, водночас пунктом 5.4 передбачено оплату за поставлений товар сум у розмірах понад ліміт, встановлений в п.5.5 даного договору, в свою чергу п.5.5. договору не визначає жодного ліміту; додатковою угодою № 2 сторонами змінено строки оплати, однак зміни в п. 8.2.1, який передбачає відповідальність у вигляді пені, не вносились. Тому, враховуючи відсутність між сторонами домовленостей щодо застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків оплати, визначених договором про внесення змін №2 від 06.02.2018 та на підставі якого було здійснено розрахунок, відсутні підстави її стягнення.
Щодо вимоги про стягнення інфляційних в сумі 51566,47 грн. та 3 % річних в сумі 20890,17 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем правомірно нараховано дані суми з врахуванням строків оплати товару - 14 календарних днів з дати поставки товару, визначеного п. 5.4.2 договору № 2 про внесення змін до договору поставки від 06.02.2018 року № 060218-02/1П.
Доводи відповідача про застосування строків оплати товару по п. 5.4 договору поставки, а саме 25 календарних днів після його реалізації, оскільки у видаткових накладних не зазначено про поставку товару імпортного походження, не взято судом до уваги, оскільки умовами договору та угодами про внесення змін до нього не передбачалось вказувати у видаткових накладних, що товар імпортного походження. Водночас наданими позивачем доказами, а саме, податковими накладними, вантажно-митними деклараціями підтверджено, що поставлений по вищезазначених видаткових накладних товар відноситься до імпортного товару. Крім того, самими видатковими накладними підтверджено поставку імпортного товару і даний факт не спростовується відповідачем.