ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/387/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача - Романенко Т. М.,
відповідача - не з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Романенко Т. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 (колегія суддів: Мартюхіна Н. О., Здоровко Л. М., Лакіза В. В.) у справі
за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скеля"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Харківської міської ради
про спонукання до укладення договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У лютому 2016 Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скеля" (далі - ТОВ "Скеля") про спонукання відповідача (замовника будівництва) укласти Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Договір), у редакції, запропонованій позивачем.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Скеля", як замовник реконструкції нежитлових будівель літ. "А-2", "Г-2", "Е-1", "Д-1", "Ж-1", які належать ТОВ "Скеля" та розташовані на вул. Достоєвського, 1-Б у м. Харкові, ухиляється від виконання обов`язку, передбаченого статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", щодо укладення із Харківською міською радою Договору.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.04.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі № 922/387/16, у задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди, зокрема, виходили з того, що законом встановлено обов`язок замовника будівництва укласти договір про пайову участь не пізніше, ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти внеску пайової участі також сплачуються до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Оскільки граничний термін для укладення такого виду Договору сплив, а чинне законодавство не передбачає можливості продовження чи відновлення цього терміну, то орган місцевого самоврядування не має підстав вимагати укладення такого Договору.
2.3. Постановою Верховного Суду України від 25.05.2017 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 02.07.2016, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2016 у справі № 922/387/16, справу передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.
2.4. Верховний Суд України, скасовуючи судові рішення попередніх судових інстанцій, зазначив, що реконструкцію існуючої забудови та територій, поряд із новим будівництвом об`єктів, законодавством визначено як окремий вид забудови території. Отже, на замовника, який має намір щодо реконструкції існуючої забудови та територій у відповідному населеному пункті, покладено зобов`язання взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов`язковим.
Верховний Суд України зазначив про помилковість висновку попередніх судових інстанцій, що ТОВ "Скеля" проводило реконструкцію вже існуючих приміщень, без забудови нової території, тому ТОВ "Скеля" не є замовником будівництва у розумінні імперативної норми закону і в нього відсутній обов`язок укладати Договір і сплачувати пайові внески.
Крім того, Верховний Суд України зазначив, що посилання попередніх судових інстанцій на закінчення граничного терміну для укладення такого виду Договору є помилковим, оскільки строк, визначений законом для укладення Договору пайової участі, - протягом 15 днів із дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, - встановлено саме для добровільного виконання стороною зазначеного обов`язку, отже невиконання такого зобов`язання свідчить про порушення замовником свого обов`язку, встановленого законом, і не звільняє останнього від укладення договору.
2.5. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі № 922/387/16, з урахуванням ухвал Господарського суду Харківської області від 23.10.2017 і від 08.11.2017 про виправлення описок в рішенні, позовні вимоги задоволено частково. Вирішено спонукати ТОВ "Скеля" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.
2.6. Ухвалюючи зазначене судове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що укладення замовником будівництва Договору є обов`язковим на підставі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". При цьому, враховуючи збільшення розміру пайової участі на 10%, у зв`язку з неукладенням ТОВ "Скеля" Договору до введення об`єкта в експлуатацію, місцевий суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова в сумі 328 167,99 грн, відповідає вимогам чинного законодавства.
2.7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019, рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі № 922/387/16 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
2.8. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Скеля" оформлено документально необхідність проведення робіт з реконструкції належному йому нерухомого майна, і відповідна реконструкція не передбачає забудову земельної ділянки та зміну зовнішньої конфігурації приміщення, як не передбачає і зміну зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі, а відтак у спірних правовідносинах ТОВ "Скеля" не належить до осіб, які мають намір щодо забудови земельної ділянки в розумінні частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки виконання робіт з реконструкції (у даному випадку внутрішнього ремонту) належному йому нерухомого майна не передбачає здійснення забудови земельної ділянки. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції заначила, що проведені відповідачем роботи, хоч і мають ознаки внутрішньої реконструкції та входять у загальне поняття будівельних робіт за класифікаторами видів будівельних робіт, проте не є саме такими роботами, за якими, виходячи з цільового тлумачення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", може бути передбачено обов`язок укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 у справі № 922/387/16, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернувся Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 у справі № 922/387/16, а рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 залишити в силі.
3.2. Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права. На думку скаржника, апеляційний господарський суд неправильно застосував норми статей 1, 2, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 11, 14, 648 Цивільного кодексу України та пунктів 3.6, 5.4 "Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова" щодо визначення величини пайової участі. Також скаржник зазначає, що проведена відповідачем реконструкція охоплюється законодавчим визначенням забудови, оскільки ТОВ "Скеля", виконуючи реконструкцію будівель фактично втрутився в інфраструктуру міста, пов`язану із користуванням земельною ділянкою, на якій розташована будівля. Тому, скаржник вважає, що на ТОВ "Скеля" (замовника) поширюється дія частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо обов`язку сплати пайового внеску.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 у справі № 922/387/16, а рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 залишити в силі. Зокрема, Харківська міська рада зазначає, що рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог є вірним, оскільки аналіз статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що реконструкцію існуючої забудови та територій, поряд із новим будівництвом об`єктів, визначено як окремий вид забудови території. Отже, на замовника, який має намір щодо реконструкції існуючої забудови та територій у відповідному населеному пункті, покладено зобов`язання взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Скеля" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін. Зокрема, ТОВ "Скеля" зазначає, що апеляційним судом правильно вказано, що відповідач не здійснював реконструкції. При цьому, ТОВ "Скеля" зазначає, що у випадку встановлення обставин відсутності пов`язаності робіт із реконструкції з частиною території, як земної поверхні (щодо об`єкта права власності, який не прив`язаний до фундаменту будівлі), Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" не поширює свою дію на такі правовідносини та не встановлює обов`язкових правил щодо участі таких осіб у перерахуванні коштів пайової участі на створення інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури. Натомість позивачем до матеріалів справи не додано жодних належних та допустимих доказів у розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що відповідачем здійснювалась реконструкція шляхом забудови території, як частини земної поверхні, на якій мають проводитися певні роботи з реконструкції будівлі.
4. Розгляд касаційної скарги та установлені судами обставини справи
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 у справі № 922/387/16.
4.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2019 зупинено провадження у справі № 922/387/16 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/594/18.
4.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2019 поновлено провадження у справі № 922/387/16.
4.4. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Скеля" було проведено реконструкцію нежитлових будівель літ. "А-2", "Г-2", "Е-1", "Д-1", "Ж-1" по вул. Достоєвського, 1-Б в м. Харкові, код згідно з класифікатором будівель 1241.5; ІІ категорія складності (Декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 02.07.2015 № ХК 142151810763.
4.5. Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 02.07.2015 за № ХК 142151810763 (далі - Декларація), нежитлова будівля на вул. Достоєвського, 1-Б в м. Харкові прийнята в експлуатацію 02.07.2015.
4.6. Згідно з даними декларації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 132 000,00 грн, у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 132 000,00 грн.
4.7. Позивач зазначає, що після введення в експлуатацію нежитлової будівлі, розміщеної на вул. Достоєвського, 1-Б в м. Харкові, відповідач не звертався із пропозицією укласти Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова у порядку статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
4.8. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 15.07.2015 позивач листом просив відповідача вжити заходів щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в порядку, передбаченому статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
4.9. Також суди установили, що 26.11.2015 позивач звертався до відповідача з пропозицією про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова у зв`язку з реконструкцією нежитлової будівлі, розміщеної на вул. Достоєвського, 1-Б в м. Харкові .
4.10. Запропонованим позивачем проектом Договору кошторисну вартість об`єкта будівництва визначено в сумі 2 983 345,40 грн, а розмір пайової участі визначено в сумі 328 167,99 грн.
5.11. За доводами позивача, відповідач не уклав Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлової будівлі, розміщеної на вул. Достоєвського, 1-Б в м. Харкові, пайовий внесок не сплатив, що зумовило його звернення до місцевого суду з позовом у даній справі.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом позову у справі є вимога позивача про спонукання відповідача (замовника будівництва) укласти Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Договір) у редакції запропонованій позивачем.
5.3. Апеляційний господарський суд, розглядаючи справу № 922/387/16, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі. Верховний Суд вважає зазначений висновок правильним та обґрунтованим з огляду на таке.
5.4. Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що передбачений законом або договором, а статтею 20 Господарського кодексу України передбачено можливість захисту права та законного інтересу шляхом встановлення правовідносин.
5.5. Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
5.7. Вирішивши такий спір, суд у відповідності до приписів частини 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України вказує у резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.
5.8. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
5.9. За статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок), і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
5.10. Частиною 1 статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
5.11. Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини 3 статті 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
5.12. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини 5 та 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").