ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/13891/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання Єрмоленко О.Н.,
представників учасників справи:
від позивача: Омельченко О.О.,
від відповідача-1: Левченко О.В.,
від відповідача-2: Трубаков Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Гулевець О.В.
від 20.12.2018 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Дідиченко М.А., Зубець Л.П., Мартюк А.І.
від 07.08.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс",
2. Компанії ЛАКРІНО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД
про визнання договору недійсним,
1. Короткий зміст позовних вимог
ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Спіріт Фінанс" та Компанії Лакріно Інвестментс Лімітед про визнання недійсним договору факторингу №3Ф від 30.05.2018р., укладеного між відповідачами, за умовами якого відповідач-2 відступив відповідачу-1 право грошової вимоги до позивача щодо отримання грошових коштів (дивідендів/виплати прибутку у вигляді дивідендів) за результатами фінансово-господарської діяльності позивача в розмірі 1 016,05 грн., що мають бути виплачені на користь Компанії згідно з рішенням загальних зборів товариства позивача від 05.09.2017р.
Позов обґрунтований тим, що укладений між відповідачами договір факторингу №3Ф від 30.05.2018р. не відповідає вимогам ст. ст. 228, 515 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України, оскільки право на отримання частини прибутку акціонерного товариства закріплено виключно за акціонерами такого товариства. Крім того позивач стверджує, що спірний договір містить ознаки такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2018 р. у справі №910/13891/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2019р., в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що зобов`язання з виплати дивідендів носять грошовий характер, і виконання таких грошових зобов`язань не пов`язане безпосередньо з особою кредитора, виплата дивідендів не має конкретного цільового призначення, яке нерозривно пов`язане виключно з особою кредитора та внаслідок заміни кредитора в такому зобов`язання не змінюється характер такого грошового зобов`язання.
Суди також зазначили, що позивачем не доведено невідповідності спірного договору інтересам держави і суспільства та умислу будь-якої із сторін, а також, що вказаний договір завідомо укладався з метою порушення таких інтересів, що унеможливлює визнання договору недійсним з цих підстав.
Судами також відхилено посилання позивача на фіктивність спірного договору факторингу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не погоджуючись з рішенням та постановою у даній справі, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
На думку скаржника, спірний договір факторингу містить ознаки такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки враховуючи наявність закріпленого за позивачем нормами Податкового кодексу України обов`язку щодо утримання та сплати податку (як податкового агента) та враховуючи, що Компанія Лакріно Інвестмент Лімітед не підпадає під критерії, встановленні пп. а) ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи - позивач при прямій виплаті дивідендів акціонеру одразу мав би утримати податок від суми виплати у розмірі 15%. В свою чергу, за умови виплати вказаних грошових коштів за договором факторингу на користь ТОВ "Спіріт Фінанс" у позивача обов`язку щодо утримання та перерахування до бюджету податку не виникає, що призводить до збитків державного бюджету у розмірі несплаченого податку та відповідно суперечить інтересам держави в розумінні ст. 228 ЦК України.
За твердженням скаржника, відповідачі намагаються через позивача вивести грошові кошти за межі податкового зобов`язання щодо сплати податку до Державного бюджету України.
Скаржник посилається, зокрема, на приписи ст. 515 ЦК України, ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", та стверджує, що право на отримання частини прибутку акціонерного товариства закріплено виключно за акціонерами такого товариства, а обов`язок виплати дивідендів має бути реалізований акціонерним товариством лише його акціонерам, а не будь-якій іншій особі, що не є спадкоємцем та/або правонаступником такого акціонера. Тобто обов`язок ПАТ "ПІВДГЗК" нерозривно пов`язаний з особою кредитора, а отже договір факторингу №3Ф від 30.05.2018р. є таким, що протирічить вимогам чинного законодавства України.
Скаржник також вказує, що спірний договір є фіктивним, оскільки не спрямований на настання реальних правових наслідків, а Компанія Лакріно Інвестмент Лімітед не матиме законної можливості отримати грошові кошти за оспорюваним договором в силу прямої заборони таких дій, встановленої в постанові Правління НБУ від 13.12.2016р. №410.
4. Позиції інших учасників справи
Компанія Лакріно Інвестмент Лімітед у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою, а оскаржувані рішення законними, а тому просить залишити їх без змін, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли до правильних висновків про те, що право грошової вимоги до позивача щодо отримання грошових коштів (дивідендів) не пов`язане нерозривно з особою кредитора (акціонера) та може вільно відступатися акціонером на користь третіх осіб, зокрема і шляхом укладення договорів факторингу.
Компанія Лакріно Інвестмент Лімітед вказує, що скаржник не наводить жодних порушень законодавства з боку ТОВ "Спіріт Фінанс" та відповідача-2, які б могли свідчити про те, що договір факторингу спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
ТОВ "Спіріт Фінанс" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано спростовані посилання позивача на наявність підстав для визнання договору факторингу недійсним та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
30 травня 2018р. між Компанією Лакріно Інвестмент Лімітед як клієнтом та ТОВ "Спіріт Фінанс" як фактором укладено договір факторингу №3Ф, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 1 000,00 грн. в розпорядження клієнта, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо отримання грошових коштів (дивідендів/виплати прибутку у вигляді дивідендів) за результатами фінансово-господарської діяльності ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", які мали бути виплачені на користь компанії Лакріно Інвестментс Лімітед згідно з рішенням (протокол б/н від 05.09.2017р.) загальних зборів акціонерів ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", які відбулися 05.09.2017р. в розмірі 1 016,05 грн., також всі інші права клієнта, пов`язані із таким правом грошової вимоги з моменту його виникнення.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору факторингу після отримання від клієнта підтвердження наявності та дійсності права грошової вимоги, що відступається, фактор сплачує клієнтові кошти в розмірі 1 000,00 грн. у строк до 31.12.2019р. шляхом перерахування на банківський рахунок клієнта, за умови отримання від клієнта інформації згідно з п. 3.2.2 цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору факторингу договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до моменту виконання сторонами усіх зобов`язань за договором
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Спір у справі стосується наявності (відсутності) підстав для визнання недійсним укладеного відповідачами договору факторингу за вимогою не сторони такого правочину (боржника).
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За положеннями ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.