ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 902/925/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Валентина"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 (Бучинська Г.Б. - головуючий, судді - Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)
за позовом Приватного підприємства "Валентина"
до 1. Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле плюс"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
про скасування наказів
за участю:
відповідача-1: Чугаєнко К.Є. (довіреність)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Приватне підприємство "Валентина" (далі - позивач) звернувшись у суд з даним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле плюс" (далі - відповідач-2), просило визнати незаконними та скасувати накази відповідача-1 щодо надання дозволу на виготовлення проектної документації, та щодо передачі земельних ділянок фізичним особам.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваними наказами відповідач-1 припинив право оренди земельної ділянки відповідачем-2 а відтак і право суборенди земельної ділянки позивачем, здійснивши державну реєстрацію права власності дев`яти земельних ділянок, які були розділені за рахунок відповідної земельної ділянки за фізичними особами, чим порушив права та охоронювані інтереси позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.12.2017 (суддя Нешик О.С.), позов задоволено частково, визнано недійсними накази відповідача-1 від 07.08.2017 № 2-9806/15-17-СГ, 2-9807/15-17-СГ, 2-9808/15-17-СГ, 2-9809/15-17-СГ, 2-9805/15-17-СГ, 2-9804/15-17-СГ, 2-9803/15-17-СГ, 2-9810/15-17-СГ, 2-9811/15-17-СГ. В частині позовних вимог про визнання недійсними наказів відповідача-1 від 21.04.2017 № 2-4997/15-17-СГ, № 2-5000/15-17-СГ, № 2-5002/15-17-СГ, № 2-5005/15-17-СГ, № 2-5007/15-17-СГ, № 2-5009/15-17-СГ, № 2-5011/15-17-СГ, № 2-5012/15-17-СГ, № 2-5014/15-17-СГ, а також в частині позовних вимог до відповідача-2, відмовлено.
2.2. Свій висновок суд першої інстанції мотивував тим, що спірні накази від 07.08.2017 є незаконними, оскільки на момент їх винесення не припинено право оренди, а відтак і право позивача, як суборендаря, користуватися земельною ділянкою. Щодо спірних наказів відповідача-1 від 21.04.2017, суд послався на те, що вони не порушують права позивача, оскільки вони містять дозвільні норми на виготовлення проектної документації без вказівок про передачу земельних ділянок у власність чи користування третім особам. В частині відмови у позовних вимогах до відповідача-2, суд вказав на те, що позивач не висував йому вимог та не вбачається, що відповідач-2 порушив права та інтереси позивача.
2.3. Оскарженою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2019, вказане рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито.
2.4. Таких висновків апеляційний суд дійшов виходячи із того, що спір, який виник у даній справі, є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення стосується прав та обов`язків фізичних осіб.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі позивач просить вказану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
3.2. В обґрунтування своїх доводів позивач посилався на те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Позивач вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 25.07.2016 у справі № 902/459/16 має преюдиційне значення для вирішення справи, яка переглядається, оскільки даним рішенням суду підтверджено користування позивачем земельною ділянкою, яка є предметом договору суборенди. Також позивач зазначає, що спірні накази прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, що узгоджується з правовими висновками, які викладені у постановах Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 6-267цс15, від 29.09.2015 у справі № 21-760а15.Також позивач зазначає, що він, з урахуванням постанови Верховного Суду України від 16.01.2015 у справі № 6-2510цс15, вправі пред`являти вимоги про визнання наказів недійсними. При цьому, позивач посилається на постанови Верховного Суду від 17.01.2018 у справі № 907/485/16, від 03.04.2019 у справі № 127/15146/17, від 16.01.2019 у справах № 905/1057/18, № 753/15556/15-ц та зазначає, що апеляційний суд скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції з формальних підстав. Крім того, позивач зазначає, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки сторони у справі є юридичними особами.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
4.1. Відповідач-1 та ОСОБА_1 у відзивах на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зазначили про безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просили залишити оскаржувану постанову суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
5. Фактичні обставини справи, встановлені судом
5.1. Як встановлено апеляційним судом, 26.09.2012 між відповідачем-2 (орендар) та Бершадською районною державною адміністрацією (орендодавець) укладений договір №134/1 оренди земельної ділянки, за умовами якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520486400:01:002:0128, загальною площею 18,30 га (далі-земельна ділянка) на території Чернятської сільської ради, строком на 17 років, який зареєстрований у встановленому законом порядку.
5.2. 20.02.2013 між відповідачем-2 та позивачем (суборендар) укладений договір суборенди земельної ділянки №134/1 (С), відповідно до умов якого позивач отримав в суборенду земельну ділянку, строком на 17 років, який сторони зареєстрували у визначеному законом порядку.
5.3. 21.03.2017 відповідач-2 оформив заяву у приватного нотаріуса Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Животовської Н.Г. (зареєстрована в реєстрі за № 726), згідно якої надав згоду на вилучення земельної ділянки державної власності в адміністративних межах Чернятської сільської ради за межами села Чернятка Бершадського району Вінницької області, що перебуває в у нього в оренді на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.09.2012, та просив припинити право користування частиною земельної ділянки з подальшою передачею третім особам.
5.4. 21.04.2017 відповідачем-1 прийнято накази № 2-4997/15-17-СГ, № 2-5000/15-17-СГ, № 2-5002/15-17-СГ, № 2-5005/15-17-СГ, № 2-5007/15-17-СГ, № 2-5009/15-17-СГ, № 2-5011/15-17-СГ, № 2-5012/15-17-СГ, № 2-5014/15-17-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою 9-ти земельних ділянок за рахунок цієї земельної ділянки площею по 2 га за третіми особами.
5.5. 07.08.2017 відповідач-1 видав накази № 2-9806/15-17-СГ, 2-9807/15-17-СГ, 2-9808/15-17-СГ, 2-9809/15-17-СГ, 2-9805/15-17-СГ, 2-9804/15-17-СГ, 2-9803/15-17-СГ, 2-9810/15-17-СГ, 2-9811/15-17-СГ, якими затвердив документацію із землеустрою та надав земельні ділянки у власність третім особам.
5.6. На підставі спірних наказів від 07.08.2017, державний реєстратор Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Вінницької області, 14.08.2017 припинив право оренди земельної ділянки за відповідачем-2, припинив право суборенди земельної ділянки за позивачем та здійснив подальшу державну реєстрацію права власності 9-ти земельних ділянок, площею по 2 га, які відповідно були розділені за рахунок земельної ділянки за фізичними особами, які є третіми особами у справі, відповідними рішеннями.
5.7. Як вбачається з довідок з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.09.2017 (№ 97709146, №97720063, №97715917, №97723908, 97721237, 97718704, № 97717039, № 97722744, №97723356) ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10 земельні ділянки були продані ОСОБА_1, площею по 2 га, які відповідно були розділені за рахунок земельної ділянки згідно договорів купівлі-продажу №181, №184, №187, №190, №193, №196, №199, №202, №205 від 14.09.2017.
5.8. Право власності на земельні ділянки відповідно зазначених договорів-купівлі продажу було зареєстровано за ОСОБА_1 приватним нотаріусом Охендовською Катериною В`ячеславівною згідно відповідних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
6.3. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац другий частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (у згаданій редакції)).
6.4. Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 ГПК України (у вказаній редакції), за змістом пункту 6 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
6.5. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ГПК України викладено в новій редакції.
6.6. ГПК України в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).