П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 806/1267/18
Провадження № 11-431апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" (далі - ТОВ "Агропроменерго") на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року (судді Гонтарук В. М., Граб Л. С., Біла Л. М.) у справі № 806/1267/18за позовом ТОВ "Агропроменерго" до державного реєстратора Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Богуша Олександра Васильовича (далі - Держреєстратор), третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2018 рокуТОВ "Агропроменерго" звернулося до суду з позовом до Держреєстратора, у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 08 вересня 2017 року з індексним номером 36980147 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
2. Позов мотивовано тим, що перехід права власності на нерухоме майно, реєстрація якого відбулась на підставі оскаржуваного рішення відповідача, є незаконним у силу навмисних протиправних дій Держреєстратора, а тому рішення про реєстрацію права власності підлягає скасуванню судом як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 14 серпня 2018 року позов задовольнив.
4. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 31 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
5. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки перегляд законності реєстраційних дій ґрунтується на обставинах, стосовно яких існує спір про право власності на цілісний майновий комплекс між ТОВ "Агропроменерго" та ОСОБА_1 .
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Агропроменерго" в касаційній скарзі зазначило, що суд неправильно застосував норми матеріального і порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про визначення юрисдикції цього спору.
7. На думку скаржника, позовні вимоги в цій справі стосуються та обґрунтовуються виключно протиправністю дій та рішення Держреєстратора як суб`єкта публічно-правових відносин, наділеного владними управлінськими функціями,у зв`язку з недотриманням ним вимог Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-ІV) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакціях, що були чинними на день виникнення спірних правовідносин), зокрема щодо здійснення відповідних реєстраційних дій за відсутності достатніх для цього підстав та належних документів, а також наявності обтяження у вигляді заборони відчуження об`єкта нерухомого майна.
8. Скаржник також зазначив, що позовна заява не містить жодних доводів стосовно невиконання умов цивільно-правової угоди між ТОВ "Агропроменерго" та ОСОБА_1, як помилково вважав суд апеляційної інстанції.
9. Отже, на думку скаржника, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
10. На підставі викладеного ТОВ "Агропроменерго" просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
11. На час розгляду справи відповідач і третя особа відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
Рух касаційної скарги
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 23 квітня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 травня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін у судовому засіданні.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
14. 06 липня 2004 року за реєстраційним номером 6132527 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 06 липня 2004 року Миропільською селищною радою Романівського району Житомирської області, було проведено державну реєстрацію права колективної власності ТОВ "Агропроменерго" на нежитлову будівлю Миропільської гідроелектростанції площею 231,3 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
15. На підставі рішенням Держреєстратора від 08 вересня 2017 року з індексним номером 36980147 проведено державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 311 кв. м.
16. Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
17. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
18. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
20. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
21. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
22. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
23. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
24. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
25. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.