У Х В А Л А
28 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 303/2384/18
Провадження № 14-663цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасок" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасок" на постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2019 року (у складі колегії суддів Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., Готри Т. Ю.),
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квасок" (далі - ТОВ "Квасок") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що у період з 16 грудня 2016 року по 28 квітня 2017 року тридцятьма трьома платіжними дорученнями на поточний рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було перераховані 1 млн 130 тис. 930 грн. Однак на час перерахування цих коштів між ТОВ "Квасок" та ОСОБА_1 не було укладено договорів, між сторонами не існувало ніяких грошових зобов`язань, а ТОВ "Квасок" не отримувало від ОСОБА_1 жодних товарів, робіт чи послуг.
Позивач указував, що ОСОБА_1 отримав кошти без достатньої правової підстави. 28 грудня 2017 року ОСОБА_1 припинив діяльність як фізична особа-підприємець, претензію ТОВ "Квасок" про повернення коштів залишив без відповіді.
Посилаючись на викладені обставини, ТОВ "Квасок" на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в сумі 1 млн 130 тис. 930 грн.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Квасок" безпідставно отримані грошові кошти в сумі 1 млн 130 тис. 930 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Квасок" судові витрати в розмірі 6 тис. 006 грн.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2019 року рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього ж суду було скасовано, провадження у справі закрито, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз`яснено право на звернення з позовом до господарського суду.
Закриваючи провадження у справі суд виходив з того, що ТОВ "Квасок", ДП "Санаторій "Сонячне Закарпаття" і ФОП ОСОБА_1 на час перерахування спірних коштів були суб`єктами господарювання та здійснювали відповідні господарські операції. Згідно з платіжними дорученнями платником коштів виступив СД - цех по розливу мінеральної води, одержувачем - ФОП ОСОБА_1, призначення платежів - оплата згідно договору № 1 від 01 грудня 2016 року.
До юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках зокрема у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (підпункти 1, 15 частини першої статті 20 ГПК України).
Таким чином, зазначено у постанові апеляційної інстанції, належність спору до господарської юрисдикції випливає як зі змісту правовідносин, що виникли між сторонами, так й із суб`єктного складу учасників цих правовідносин, зобов`язання в яких ОСОБА_1 із втратою ним статусу ФОП не припинилися.
У серпні 2019 року ТОВ "Квасок" звернулося до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги зазначало, що правовідносини щодо набуття майна без відповідної правової підстави в розумінні Господарського кодексу України не є ані господарською діяльністю, ані господарськими відносинами. Правовідносини з повернення безпідставно отриманих коштів врегульовано виключно нормами цивільного законодавства. Крім того, ФОП ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність, відповідно до статті 52 ЦК України він відповідає усім своїм майном.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 26 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 рокусправу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалу суду касаційної інстанції мотивовано тим, що касаційна скарга містить доводи про порушення судом правил предметної та суб`єктної юрисдикції при вирішенні позовних вимог.