Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Крет Г. Р.,
Шевченко Т. В.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор Руденко О. П.,
засуджена ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та її захисника Яцишина Ярослава Ярославовича на вирок Залізничного районного суду міста Львова від 17 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12014140000000388,
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
яка народилася в с. Новоселище Золочівського району Львівської області, засудженої за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали
Засуджена та її захисник у касаційних скаргах, які є подібними за змістом та вимогами, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосуванням закону
України про кримінальну відповідальність, виклали вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) скасувати оскаржувані судові рішення, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) закрити.
Засуджена ОСОБА_1 мотивує свою вимогу тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, а докази - критерію належності та взаємозв`язку для доведеності інкримінованого їй злочину з підстав наявності прямих ознак провокації злочину зі сторони правоохоронного органу, що зумовило суд ухвалити обвинувальний, а не виправдувальний вирок, хоча останній на її думку, мав бути єдиним законним та обґрунтованим судовим рішенням у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, засуджена зазначила, підтримавши висунуту нею версію подій, про досягнення з ОСОБА_2 згоди виключно в межах її підготовки до вступного іспиту,
в зв`язку з чим вона й передала останній екзаменаційний білет.
2. Історія провадження (судові рішення за хронологією), зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції (рішення, що оскаржується)
Вироком Залізничного районного суду міста Львова від 17 грудня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі
однієї тисячі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 22 100 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями на строк два роки, без спеціальної конфіскації.
Вироком суду також вирішено долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03 липня 2017 року
апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_1, її захисника Яцишина Я. Я.,
прокурора залишено без задоволення, а вирок Залізничного районного
суду міста Львова від 17 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
2.3 Суд касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року касаційні скарги захисника Яцишина Я. Я. та засудженої ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 03 липня 2017 року стосовно ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прийняте рішення мотивовано тим, що апеляційний суд при постановленні ухвали, в порушення вимог статей 370, 419 КПК України, ретельно не перевірив усіх зазначених в апеляційних скаргах доводів і належним чином не мотивував свого рішення про залишення вироку суду першої інстанції без зміни, зокрема, залишив поза увагою доводи сторони захисту про провокацію злочину з боку правоохоронного органу та недопустимості доказів, отриманих внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД).
2.4 Суд апеляційної інстанції (рішення, що оскаржується)
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника Яцишина Я. Я. задоволено частково.
Вирок Залізничного районного суду міста Львова від 17 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_1 змінено, виключено з мотивувальної частини вироку покликання на докази, здобуті в результаті проведення НСРД.
У решті вирок залишено без зміни.
2.5 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що вона, працюючи на посаді викладача спеціальних дисциплін Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій (далі - Львівський технікум), будучи відповідно до наказу по Національному університету харчових технологій № 82-К від 27 лютого 2014 року призначеною на період літньої вступної
кампанії 2014 року головою фахової атестаційної комісії за спеціальністю "Виробництво харчової продукції", тобто будучи службовою особою, тимчасово за спеціальним наказом наділеною організаційно-розпорядчими функціями,
26 червня 2014 року, перебуваючи в приміщенні аудиторії № 9 Львівського технікуму по вулиці Бортнянського, 30/32 у місті Львові, під час розмови з
ОСОБА_2 погодилась на пропозицію останньої вирішити питання щодо позитивного результату прийому вступного іспиту для подальшого зарахування її на денну форму навчання в Львівському технікумі за напрямом "Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції". При цьому зазначила, що в комісії тільки вона перевіряє екзаменаційні роботи. Крім цього, висловила прохання про передачу їй за вчинення вказаних дій грошових коштів
в сумі 3000 грн, написавши зазначену суму на аркуші паперу. Розуміючи, що ненадання вказаної суми коштів може ускладнити вступ до навчального закладу, ОСОБА_2 погодилась на вказані умови. Вони домовились про наступну зустріч приблизно через тиждень, коли у ОСОБА_2 буде наявна вказана сума коштів.
04 липня 2014 року близько 12:00 ОСОБА_1, перебуваючи в тій же аудиторії Львівського технікуму, з метою успішного складання ОСОБА_2 вступного іспиту і, відповідно, позитивного вирішення питання про зарахування її до зазначеного навчального закладу, надала ОСОБА_2 для копіювання екзаменаційний білет, номер якого остання мала повідомити при здачі іспиту. В свою чергу ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в
розмірі 3000 грн.
У той же день ці кошти були виявлені та вилучені в ОСОБА_1 працівниками правоохоронного органу.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Засуджена під час судового розгляду в Суді касаційні скарги підтримала повністю, просила скасувати оскаржувані судові рішення з мотивів зазначених у касаційних скаргах щодо наявності факту провокації і, як наслідок, недопустимості доказів, та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення її винуватості.
Прокурор під час касаційного розгляду заперечила проти задоволення вимог касаційних скарг засудженої та її захисника з міркувань їх необґрунтованості та безпідставності.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.1.1 Стаття 86. Допустимість доказу
Частина 1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Частина 2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
4.1.2 Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.