Ухвала
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа №0418/4132/2012
провадження № 51-575км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Голубицького С.С., Стефанів Н.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Рибачук Г.А.,
захисників Гулько Ж.В., Костюченко О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська від 26 липня 2017 року у кримінальній справі за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя м . Дніпропетровська, раніше не судимого,
за ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня
2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років 2 місяці 10 днів; за ч. 2 ст. 156 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. На підставі
ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років 2 місяці 10 днів.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 10 грудня 2011 року по 20 червня 2017 року
з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судове рішення щодо яких не оскаржується.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, з погрозою його застосування і з використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчиненому щодо малолітнього і повторно, та у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи за таких обставин.
З червня по вересень 2010 року та з червня по вересень 2011 року ОСОБА_1 вчинив розпусні дії інтелектуального та фізичного характеру з малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у своїй квартирі
АДРЕСА_2 .
У середині літа 2011 року, точної дати слідством не встановлено, вдень
ОСОБА_1 у люку теплотраси в районі кар`єру, розташованого в житловому масиві Комунар у м. Дніпропетровську, вчинив розпусні дії фізичного характеру з малолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З червня по вересень 2010 року та з червня 2011 року по 09 грудня 2011 року ОСОБА_1 вчинив розпусні дії інтелектуального та фізичного характеру, а з середини літа 2011 року по 09 грудня 2011 року неодноразово задовольняв статеву пристрасть неприродним способом з малолітнім ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , у своїй квартирі за вищевказаною адресою
і за місцем проживання ОСОБА_7 у квартирі
АДРЕСА_3 .
З початку серпня 2011 року по 09 грудня 2011 року вдень ОСОБА_1 вчиняв розпусні дії інтелектуального та фізичного характеру та задоволення статевої пристрасті неприродним способом з малолітнім ОСОБА_5 у своїй квартирі і за місцем проживання ОСОБА_7 за вищевказаними адресами.
У кінці червня - на початку липня 2011 року, точної дати слідством не встановлено, вдень ОСОБА_1 за місцем свого проживання задовольнив статеву пристрасть неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, з погрозою його застосування та з використанням безпорадного стану малолітнього ОСОБА_5, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у виді розриву слизової оболонки прямої кишки.
Крім того, ОСОБА_1 повторно в кінці серпня - на початку вересня 2011 року, точної дати слідством не встановлено, вдень за місцем свого проживання задовольнив статеву пристрасть неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, з погрозою його застосування та з використанням безпорадного стану малолітнього ОСОБА_6, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у виді розриву слизової оболонки прямої кишки.
У апеляційному порядку справа не переглядалася.
У цьому провадженні були також постановлені такі судові рішення:
За вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, за ч. 2 ст. 156 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2016 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 скасовано і повернуто справу на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок районного суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд у суд першої інстанціїчерез істотні порушення норм кримінального процесуального закону. Засуджений стверджує, що обвинувальний висновок протирічить положенням ст. 223 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК 1960 року). Зазначає, що внаслідок застосування психологічного тиску прокурором у суді він визнав свою вину і погодився на дослідження доказів у порядку
ч. 3 ст. 299 КПК України 1960 року. Стверджує, що при новому розгляді справи в суді першої інстанції не було виконано вказівок, зазначених в ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2016 року. Зазначає про застосування щодо нього співробітниками Кіровського РВВС