Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Руденко О.П.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2019 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2019 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12016090000000179, стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілі виклали вимогу до суду касаційної інстанції про скасування вироку суду та ухвали апеляційного суду, постановлені стосовно засудженого ОСОБА_4, та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вимогу мотивували невідповідністю призначеного ОСОБА_4 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про особу через м`якість, оскільки заперечували, що останній щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину. Також вважають, що суди безпідставно при призначенні покарання не врахували такі обставини, які обтяжують покарання, як настання внаслідок вчиненого злочину тяжких наслідків та вчинення злочину загально небезпечним способом. Крім того, не погодились із рішенням суду про часткове задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2019 року засуджено ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цим же вироком частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, стягнуто на її користь з ОСОБА_4 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Також вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.
2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без задоволення, а вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2019 року стосовно засудженого ОСОБА_4 - без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
16 вересня 2016 року о 19 годині 57 хвилин водій ОСОБА_4, керуючи не зареєстрованим у встановленому порядку автомобілем марки "Nissan Almera" із несправною гальмівною системою, що виразилось у демонтажі гальмівних накладок гальмівних механізмів задніх коліс, на яких, крім цього, були встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора, що забороняє експлуатацію такого транспортного засобу у відповідності до п. 31.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії і практичних навиків у керуванні ними, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп`яніння, що суперечить вимогам п. 2.9 (а) ПДР та значно знижує реакцію і унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, рухався автодорогою сполученням "Татарів-Кам`янець-Подільський" у напрямку с. Татарів. Проїжджаючи с. Уторопи Косівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 наблизився до місця прилягання з лівої сторони другорядної дороги вулиці Колгоспна. В цей час вказаною ділянкою дороги у зустрічному напрямку, своєю смугою, рухався мотоцикл марки "Fada" під керуванням водія ОСОБА_5 . При наближенні транспортних засобів, водій ОСОБА_4, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити зустрічний транспортний засіб, що рухався прямолінійно, перед здійсненням повороту ліворуч на вул. Колгоспна, проявив неуважність, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, всупереч вимогам п.п. 10.4, 16.13 ПДР, не надав перевагу у русі зустрічному транспортному засобу, розпочав маневр повороту ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із мотоциклом марки "Fada" під керуванням водія ОСОБА_5
ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 2.1 (а), 2.3 (а, б), 2.9 (а, в), 10.1, 10.4, 16.13, 31.1, 31.4, 31.4.1 (а), 31.4.5 (г) ПДР, у результаті порушення яких відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок чого водій мотоцикла марки "Fadа" ОСОБА_5, відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 30 вересня 2016 року № 137, отримав тілесні ушкодження у вигляді значної крововтрати через закриту травму живота та органів черевної порожнини з синцем на шкірі, множинними розривами, розміжченням та крововиливами печінки і селезінки, крововиливами в м`язи передньої черевної стінки, брижу тонкого та товстого кишечнику, кровотечею в черевну порожнину, від яких настала його смерть.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у засіданні касаційного суду не заперечувала проти задоволення касаційної скарги потерпілих частково, в частині скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний кодекс України
4.1.1 Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
Частина 1. Суд призначає покарання:
Пункт 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
Пункт 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
Пункт 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Частина 2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.2.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.2.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
5. Мотиви та висновки Верховного Суду
5.1 Щодо меж касаційного розгляду
З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж касаційного перегляду, установлених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки доводів щодо невідповідності призначеного ОСОБА_4 покарання через мʼякість та неправильного вирішення судом цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3 .
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України не оспорюються.
5.2 Щодо невідповідності призначеного покарання та вирішення судом предʼвленого у кримінальному провадженні цивільного позову
5.2.1 Суд погоджується з мотивованістю тверджень, викладених у касаційній скарзі потерпілих, про невідповідність призначеного засудженому ОСОБА_4 покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про його особу через мʼякість, з огляду на таке.
Санкція частини 2 статті 286 КК України, за якою засуджено ОСОБА_4, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Суд погоджується з рішенням суду першої інстанції про непризначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинуваченому не видавалося у встановленому законодавством порядку посвідчення водія.
При призначенні покарання судом першої інстанції враховано те, що обвинувачений притягається до кримінальної відповідальності вперше, є інвалідом ІІІ групи, за місцем проживання характеризується позитивно, здійснює догляд за перестарілими батьками, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, частково відшкодував завдану потерпілим шкоду.