Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Голубицький С. С.,
Шевченко Т. В.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор Руденко О. П.,
захисник Сергієнко П. В.,
засуджений ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_1 на вирок Балтського районного суду
Одеської області від 30 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду
Одеської області від 31 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160410000214, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в селищі Іванівці Барського району Вінницької області, засудженого за ч. 2 ст. 15,
ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
Засуджений в касаційній скарзі та доповненнях до неї виклав вимогу до суду
касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскаржуваних судових рішень з подальшим призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Вимогу мотивовано неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотними порушеннями кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість та, крім цього посиланнями, що доказами по даному кримінальному провадженню не підтверджується наявність в його діях складу інкримінованого йому злочину.
Стверджує, що його показання щодо відсутності наміру, бажання, мети та мотиву замаху на вбивство потерпілої ОСОБА_2 безпідставно не взято до уваги як на стадії досудового розслідування, так і судового провадження, натомість обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах, в тому числі й на сумнівних, непослідовних, суперечливих показаннях самої потерпілої та свідків, які є її родичами та зацікавленими особами, а його винуватість у вчиненні замаху на умисне вбивство не доведена поза розумним сумнівом.
Зазначає, що судом першої інстанції у вироку було описано механізм спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2 дерев`яною скалкою, не беручи до уваги, що саме остання спровокувала сварку, а згодом бійку та перша наносила йому удари, а тому, на думку засудженого, викладення механізму його дій не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, встановленим судом.
Зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно спростовано вищезазначені доводи та ухвалу суду щодо вироку суду першої інстанції постановлено внаслідок поверхневого та неповного судового розгляду, з порушенням його конституційних прав та без додержання вимог кримінального процесуального законодавства.
В доповненнях до касаційної скарги засуджений серед іншого зазначав про, необґрунтованість судових рішень і порушував перед Судом питання виправлення всіх зазначених недоліків, зокрема, шляхом повторного допиту потерпілої, свідків, співставленням з особистими поясненнями та узагальненої їх оцінки з точки зору неупередженого на справедливого судочинства з наданням правильної кваліфікації його діям, врахувавши відсутність у нього умислу на вбивство, та висловив вимогу змінити оскаржувані рішення.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Балтського районного суду Одеської області від 30 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.
Строк відбування покарання визначено відраховувати від дати набрання вироком законної сили та зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 14 липня 2017 року.
Вироком суду також вирішено долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції, ухвала якого оскаржується
За ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 31 липня 2018 року постановлено апеляційні скарги ОСОБА_1 та захисника в його інтересах залишити без задоволення, а вирок Балтського районного суду Одеської області від 30 січня 2018 року - без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12 липня 2017 року близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, передбачаючи та бажаючи заподіяння ОСОБА_2 смерті, умисно наніс останній чисельні удари дерев`яною скалкою, кулаками рук та ногами в область життєво важливих частин тіла, а саме голови, внаслідок чого, згідно з даними висновку комплексної судово-медичної експертизи № 277 від 06 листопада 2017 року, спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у формі геморагічного забою головного мозку важкого ступеня, перелом верхньо-щелепної та фронтальної пазухи зліва, трьох забійних ран голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та за критерієм розладу здоров`я, пов`язаного із стійкою втратою загальної працездатності, не менш ніж на одну третину (не менше 30 %).
Після чого, ОСОБА_1 шматком тканини зв`язав ноги, а також руки потерпілої еластичним бинтом в зап`ястях та ліктях, попередньо завернувши їх за спину. В такому стані посадив її на стілець та прив`язав до нього, іншим шматком тканини перев`язав рота, скувавши таким чином її рухи та позбавивши можливості викликати на допомогу сторонніх осіб, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки в цей час на подвір`я зайшла сусідка ОСОБА_3 та побачивши закривавлений рушник і почувши приглушений голос про допомогу останньої, покликала сусідів ОСОБА_4 та її чоловіка ОСОБА_5 . Зважаючи на те, що на їх стук ніхто не відкривав вхідних дверей, які були зачинені зсередини, останній їх виламав і вони потрапили всередину будинку де знайшли потерпілу ОСОБА_2 у вищеописаному стані, викликали швидку допомогу і поліцію.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважав доводи скарги засудженого необґрунтованими та просив залишити касаційну скаргу без задоволення. Засуджений та його захисник в судовому засіданні вимоги касаційної скарги з доповненнями ОСОБА_1 підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний кодекс України
4.1.1 Стаття 15. Замах на злочин
Частина 1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Частина 2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
4.1.2.Стаття 24. Умисел і його види
Частина 2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
4.1.3 Стаття 50. Поняття покарання та його мета
Частина 2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
4.1.4 Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
Частина 2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.2.1 Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
Частина 1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
4.2.2 Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частина 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
4.2.3 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.2.4 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
2) мотивувальної частини із зазначенням:
мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
4.2.5 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
5. Мотиви та висновки Верховного Суду
5.1 Межі касаційного перегляду
З урахуванням меж перегляду Судом оскаржуваних судових рішень, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), розгляд провадження здійснено в частині перевірки доводів викладених у касаційній скарзі з доповненнями про дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо обґрунтованості та вмотивованості вироку та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині правової кваліфікації протиправного діяння та невідповідності призначених виду та строку покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Проте Суд позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваних судових рішень, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу [4.2.5].
Таким чином, переглядаючи судові рішення, Суд виходить із встановлених судовими інстанціями фактичних обставин справи.
5.2 Щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону
5.2.1 Щодо допущення судами нижчих ланок істотних порушень вимог
КПК України
Так, відповідно до вимог кримінального процесуального закону судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення [4.2.3].