Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 359/2836/15-ц
провадження № 61-27675св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року у складі судді Вознюка С. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Савченка С. І., Білоконь О. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання права особистої власності на частину земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання права особистої власності на частину земельних ділянок.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що з 30 квітня 1998 року до 10 серпня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, проте фактично шлюбні відносини були припинені з червня 2008 року. У період перебування у шлюбі з ОСОБА_2, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 було придбано у спільну часткову власність земельні ділянки, які розташовані у с. Проців Бориспільського району Київської області.
ОСОБА_1 вважає, що спірні земельні ділянки були придбані нею за особисті кошти, тому це майно не є спільною сумісною власністю подружжя.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати її особистою приватною власністю 1/2 частину земельної ділянки у спільній частковій власності з ОСОБА_3, загальною площею 0,250 га, з кадастровим номером 3220886001:01:008:0067, яка розташована у с. Проців Бориспільського району Київської області; 1/2 частину земельної ділянки у спільній частковій власності з ОСОБА_3, загальною площею 0,250 га, з кадастровим номером 3220886001:01:008:0047, яка розташована у с. Проців Бориспільського району Київської області; 1/2 частину земельної ділянки у спільній частковій власності з ОСОБА_3, загальною площею 0,198 га, з кадастровим номером 3220886001:01:008:0108, яка розташована у с. Проців Бориспільського району Київської області.
Справа переглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Останнім рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів того, що спірні 1/2 частина земельних ділянок були придбані нею за її особисті грошові кошти, а не за спільні кошти подружжя.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції постановив, що ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів щодо придбання спірних частин земельних ділянок за особисті грошові кошти надала розписку від 15 березня 2007 року, яка не є належним та допустимим доказом на підтвердження отримання позивачкою грошових коштів в дар від своєї матері ОСОБА_4 Ця розписка нотаріально не посвідчена, що свідчить про її нікчемність як договору дарування. Також ця розписка не може вважатися підтвердженням факту, що саме ці грошові кошти витрачені на придбання спірних 1/2 частин земельних ділянок. Показання свідків не можуть бути доказами передавання грошових коштів за розпискою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Київської області від 12 жовтня 2017 року і направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. При ухваленні рішення суди попередніх інстанцій у порушення вимог частини другої статті 1047 ЦК України не взяли до уваги розписку від 15 березня 2007 року про передачу ОСОБА_4 в дар ОСОБА_1 30 000 доларів США для купівлі земельної ділянки в с. Проців Бориспільського району Київської області та показання свідків, які підтверджували факт отримання грошових коштів. Також судом першої інстанції не було допитано відповідача та його представника в якості свідків у порушення вимог пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", відповідно до якого розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК України 2004 року про належність і допустимість доказів. Зокрема, статтею 57 ЦПК України 2004 року передбачено, що доказом у справі є пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, допитаних як свідків. Тому пояснення зазначених осіб, отримані не за процедурою допиту свідків (статті 184 ЦПК України 2004 року), не можуть використовуватися як засіб доказування.
Крім того, матеріали цієї справи не містять доказів отримання відповідачем будь-якого самостійного заробітку (доходу) у період перебування у шлюбі з позивачем.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Київської області від 12 жовтня 2017 року і витребувано із Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 359/2836/15-ц.
У травні 2018 року цивільну справу № 359/2836/15-ц передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30 квітня 1998 року до 10 серпня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
26 квітня 2007 року між ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладеного договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 купили кожен в рівних частинах земельну ділянку, площею 0,250 га, кадастровий номер 3220886001:01:008:0067, розташовану в с. Проців Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, вартістю 113 625 грн. Договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мургою С. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2246.