ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 192/2529/16-ц
провадження № 61-27659св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року, ухвалене у складі судді Стрельникова О. О., та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Ткаченко І. Ю., Каратєвої Л. О., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про відшкодування майнової шкоди.
В обґрунтування позову зазначила, що 11 квітня 2016 року на автомобілі марки Lifan 520 GX, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, рухалася по автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 446 км + 600 м і потрапила у вибоїну більше 2 метрів у довжину та 20 сантиметрів у глибину. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження.
Крім того, вказала, що вона зазнала ушкоджень правого плечового суглобу, перенесла душевні страждання, викликані страхом у керуванні автомобільним засобом та дискомфортом у вигляді неможливості використовувати автомобіль.
ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила стягнути солідарно зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області та Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на її користь 77 627,55 грн у відшкодування майнової шкоди та 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Стягнено зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 75 805,55 грн у відшкодування майнової шкоди та 758,06 грн - у відшкодування судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався Законом України "Про автомобільні дороги", Законом України "Про дорожній рух", Положенням про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області та виходив із того, що саме Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області несе відповідальність по утриманню доріг, у тому числі і автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, тому заподіяна і підтверджена належними доказами шкода, завдана автомобілю марки Lifan 520 GX, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає стягненню тільки зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2017 рокуапеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області відхилено, рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року залишено без змін.
З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову суд апеляційної інстанції погодився з огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У серпні 2017 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просиласкасувати рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 рокута ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2017 рокуі ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції і ухвала апеляційного суду прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
На думку заявника, судами попередніх інстанцій здійснено односторонній аналіз доказів у справі і не перевірено належним чином вину Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області у виникненні дорожньо-транспортної пригоди.
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, у яких послалася на безпідставність її доводів. Вказала, що судами першої та апеляційної інстанцій надано належну оцінку доказам і встановлено порушення прав позивача, тому судові рішення є законними і обґрунтованими. Зазначила, що Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, експлуатуючи ділянку дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, порушила вимоги ДСТУ 3587-97.
Провадження у суді касаційної інстанції
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 11 квітня 2016 року о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Lifan 520 GX, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, на 446 км + 600 м автодороги Н-08 Дніпропетровськ-Запоріжжя, яка є дорогою загального користування, потрапила у вибоїну на дорозі розміром більше 2 метрів у довжину та 20 сантиметрів у глибину, внаслідок чого втратила керування транспортним засобом і з`їхала у кювет.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2016 року, що набрала законної сили 28 травня 2016 року, встановлено відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі закрито.
Судами першої та апеляційної інстанцій також установлено, що стан ділянки дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, не відповідав вимогам державних стандартів, що є наслідком бездіяльності Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, яка зобов`язана утримувати дороги у належному стані.
Розмір майнової шкоди, завданої власнику в результаті пошкодження автомобіля марки Lifan 520 GX, реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 18 квітня 2016 року складає 75 805,55 грн.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.