ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 591/6339/15-ц
провадження № 61-23448св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Національний банк України,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення апеляційного суду Сумської області від 9 грудня 2016 року, ухвалене колегією у складі суддів: Лузан Л. В., Криворотенка В. І., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Національний банк України, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позову зазначило, що 24 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Український промисловий банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 9СМБ/2008-АПЗ, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування 60 000 євро зі сплатою 14 процентів річних по 23 червня 2023 року включно.
У забезпечення виконання кредитних зобов`язань між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 24 червня 2008 року укладено іпотечний договір № 9СМБ/Zквіп-08-1, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 65,6 кв.м.
30 червня 2010 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань, за умовами якого ТОВ "Український промисловий банк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, до складу якого включено і право вимоги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Позичальник належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим станом на 11 серпня 2015 року його заборгованість становить16 054,19 євро.
ПАТ "Дельта Банк" просило звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 9СМБ/Zквіп-08-1 від 24 червня 2008 року, а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,6 кв.м, належну на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., зареєстрованого за № 706, та визнати за ПАТ "Дельта Банк" право власності на вказане нерухоме майно.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2016 року, ухваленим у складі судді Клименко А. Я., позов задоволено.
У рахунок часткового погашення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором № 9СМБ/2008-АПЗ від 24 червня 2008 року звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 9СМБ/Zквіп-08-1 від 24 червня 2008 року, а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,6 кв.м, належну на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., зареєстрованого за № 706.
Визнано за ПАТ "Дельта Банк" право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,6 кв.м, належну на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., зареєстрованого за № 706.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави 3 772,34 грн судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, інших актів цивільного законодавства, а у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вважав, що правовідносини, які склалися між сторонами, є договірними, недійсними у судовому порядку не визнавалися, тому іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 9 грудня 2016 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2016 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Стягнено з ПАТ "Дельта Банк" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 4 019,40 грн у відшкодування судового збору.
З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову суд апеляційної інстанції не погодився і дійшов висновку про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього згідно з умовами іпотечного договору є позасудовим способом захисту порушеного права кредитора, тому підстав для визнання за банком права власності на іпотечне майно за рішенням суду немає.
Також зазначив, що суд першої інстанції не врахував домовленість сторін, викладену у пунктах 4.2-4.5 іпотечного договору № 9СМБ/Zквіп-08-1 від 24 червня 2008 року, та не надав положенням названих пунктів іпотечного договору належної правової оцінки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2016 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення апеляційного суду Сумської області від 9 грудня 2016 року і залишити в силі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2016 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням процесуального права.
На думку заявника, Закон України "Про іпотеку" не виключає можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки правові наслідки ухвалення такого рішення є тотожними набуттю права власності на предмет іпотеки у порядку, передбаченому іпотечним договором.
Посилається на те, що при вирішенні цієї справи підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16, згідно з яким визнання судами права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем хоча і свідчить про неправильне застосування положень Закону України "Про іпотеку", проте належним чином захищає порушені права кредитора, тому таке вирішення справи по суті є правильним.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи
Судом апеляційної інстанції установлено, що 24 червня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 9СМБ/2008-АПЗ, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування 60 000 євро зі сплатою 14 процентів річних по 23 червня 2023 року включно.
Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору від 24 червня 2008 року повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок у відповідності до графіку зменшення ліміту кредитування, зазначеного у додатку № 1 до кредитного договору.
Нарахування процентів здійснюється банком щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно. Сплата процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця (пункти 4.3-4.4 кредитного договору).
Згідно зі змінами до кредитного договору, внесеними додатковим договором № 1 від 25 жовтня 2012 року, позичальник повинен сплачувати проценти щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, у відповідності до графіку зменшення кредитного ліміту, за яким позичальник зобов`язався щомісячно до 10 числа місяця сплачувати по 336 євро, з останнім платежем 10 червня 2023 року.
У забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 24 червня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 9СМБ/Zквіп-08-1.
Відповідно до умов вказаного договору в іпотеку передано нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,6 кв.м, належну на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., зареєстрованого за № 706. Вартість предмета іпотеки складала 423 327 грн.
Пунктом 4.6 розділу 4 іпотечного договору передбачено, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. У разі, якщо прилюдні торги оголошено такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог за основним зобов`язанням в рахунок ціни предмета іпотеки.
30 червня 2010 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань, за умовами якого ТОВ "Український промисловий банк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.
До складу права вимоги, що було передано ПАТ "Дельта Банк", включено право вимоги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором № 9СМБ/2008-АПЗ від 24 червня 2008 року.
Постановою Правління Національного банку України № 150 від 2 березня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 2 березня 2015 у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено Тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 10 листопада 2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2016 року, стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" 14 917,11 євро у відшкодування заборгованості за кредитом, 1 137,08 євро у відшкодування заборгованості за процентами та 3 104,10 грн у відшкодування пені.
Постановою Вищого Господарського суду України від 17 серпня 2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2016 року залишено без змін.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
У справі, яка переглядається, іпотекодержатель ПАТ "Дельта Банк" просить звернути стягнення на іпотечне майно шляхом набуття права власності на нього у зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань з погашення кредиту.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.