ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 756/16371/14-ц
провадження № 61-20400св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 9 лютого 2017 року, ухвалене у складі судді Яценко Н. О., та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначило, що 7 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" (далі - ПАТ "Астра Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 330001030200005, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 21 000 грн зі сплатою 19,9 процентів річних на строк до 7 жовтня 2014 року.
Вказало, що ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, платежі у рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів не здійснює, у зв`язку із чим у позичальника утворилася заборгованість.
ПАТ "Дельта Банк", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_1 19 768,41 грн у відшкодування заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 9 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням суду з ОСОБА_1 стягнено на користь ПАТ "Астра банк" заборгованість за кредитним договором, рішення суду виконане, тому підстави для стягнення заборгованості на користь ПАТ "Дельта Банк" відсутні.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 рокуапеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 9 лютого 2017 року залишено без змін.
З висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову суд апеляційної інстанції погодився з огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки позивач скористався правом вимагати дострокового повернення заборгованості і не звертався до суду із позовом з підстав, визначених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У червні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 9 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 рокуі ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції і ухвала апеляційного суду прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням процесуального права.
На думку заявника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки після ухвалення Оболонським районним судом м. Києва рішення від 20 грудня 2012 року, яким з ОСОБА_1 стягнено заборгованість за кредитним договором на користь ПАТ "Астра банк", зобов`язання позичальника припинені не були.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 7 жовтня 2011 року між ПАТ "Астра банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 330001030200005, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 21 000 грн зі сплатою 19,9 процентів річних на строк до 7 жовтня 2014 року.
Також судами попередніх інстанції установлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року у справі № 2605/15665/12 стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Астра банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 808,38 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року, яке набрало законної сили 31 грудня 2012 року, встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 330001030200005 станом на 12 вересня 2012 року становить 24 808,38 грн, з яких 2 931,75 грн - заборгованість за кредитом, 15 836,70 грн - строкова заборгованість за тілом кредиту, 1 424,39 грн - заборгованість за процентами, 51,03 грн - заборгованість за строковими процентами по виплаті кредиту, 2 100 грн - заборгованість за комісією, 525 грн - строкова комісія по виплаті кредиту, 1 939,51 грн - пеня за прострочення виконання зобов`язання.
2 грудня 2013 року між ПАТ "Астра Банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 330001030200005 від 7 жовтня 2011 року.
Відповідно до постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 20 серпня 2014 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року виконано.
Судами попередніх інстанції установлено, що ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором сплачено у повному обсязі.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.