ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 127/22117/16-ц
провадження № 61-34269св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Центральна виборча комісія,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 26 вересня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Центральної виборчої комісії про зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсаційних витрат та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 7 листопада 2009 року по 22 грудня 2009 року займав посаду секретаря Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 11 на виборах Президента України, проте при звільненні йому не видано трудову книжку і не проведено повного розрахунку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2010 року стягнено з Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 11 на його користь 792 грн заробітної плати та 1 732,50 грн у відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки.
Вказав, що 11 серпня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці замінено сторону виконавчого провадження - Окружну виборчу комісію територіального виборчого округу № 11 на Центральну виборчу комісію, яка виконала рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2010 року у жовтні 2013 року.
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення відповідачем статей 40, 47, 116, 235 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив зобов`язати Центральну виборчу комісію змінити дату його звільнення з 22 грудня 2009 року на дату фактичної видачі трудової книжки, якою є 22 квітня 2011 року, та зробити запис про нову дату звільнення в його трудовій книжці, вказавши в ній причину його звільнення з посади; стягнути з Центральної виборчої комісії України на його користь середній заробіток за затримку видачі трудової книжки за період з 23 грудня 2009 року по день її фактичної видачі - 22 квітня 2011 року, у розмірі 15 840 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 5 травня 2011 року по 5 червня 2017 року у розмірі 72 270 грн, компенсацію втрати коштів внаслідок інфляції 31 591,10 грн, відшкодування понесених витрат у розмірі 500 грн, відшкодування понесених витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 грн; стягнути з Центральної виборчої комісії 20 000 грн моральної шкоди, зобов`язавши перерахувати грошові кошти безпосередньо на рахунок Вінницького обласного спеціалізованого будинку дитини.
Вважав, що саме Центральна виборча комісія порушила його трудові права, так як вона приймала його на посаду та звільняла з посади, виплатила суми, стягнені рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2010 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2017 року, ухваленим у складі судді Ан О. В., у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на спірні правовідносини, які виникли між сторонами, не поширюються положення КЗпП України, оскільки такі правовідносини урегульовані Законом України "Про вибори Президента України", тому вважав позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2017 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з інших підстав.
Задовольняючи частково апеляційну скаргу і відмовляючи у задоволенні позову з інших підстав, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Центральна виборча комісія не є належним відповідачем у справі і трудові права позивача нею не порушено у зв`язку із відсутністю трудових правовідносин між Центральною виборчою комісією та ОСОБА_1 .
Крім того, рішення апеляційного суду мотивоване тим, що зобов`язання, які виникли у Центральної виборчої комісії на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 серпня 2010 року, нею виконані у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення апеляційного суду Вінницької області від 26 вересня 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки не встановив фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення.
Вважає, апеляційним судом безпідставно не взято до уваги, що Центральна виборча комісія є боржником, на якого покладено обов`язок здійснити всі належні позивачу розрахунки у зв`язку із порушенням Окружною виборчою комісією територіального виборчого округу № 11 норм трудового законодавства.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2017 року Центральна виборча комісія України подала заперечення на касаційну скаргу, у яких послалася на безпідставність її доводів. Вказала, що судом апеляційної інстанції надано належну оцінку доказам, судове рішення є законним і обґрунтованим. Зазначила, що Центральна виборча комісія не вступає у трудові правовідносини із членами окружних виборчих комісій, тому до спірних правовідносин застосування положень трудового законодавства є помилковим.
Провадження у суді касаційної інстанції
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Центральної виборчої комісії від 27 листопада 2009 року № 381 утворено окружні виборчі комісії територіальних виборчих округів з виборів Президента України 17 січня 2010 року, а також затверджено їх склад.
Згідно із додатком № 2 до вказаної постанови до складу Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 11 увійшов ОСОБА_1 як секретар комісії.
Постановою Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 11 від 29 листопада 2009 року № 2 визначено, що секретар комісії працюватиме на платній основі.
Постановою Центральної виборчої комісії від 22 грудня 2009 року № 532, пунктом 1 Додатку 1 достроково припинено повноваження секретаря Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 11 ОСОБА_1 від кандидата на пост Президента України Литвина В. М. у зв`язку із відкликанням кандидатом на пост Президента України.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2010 року, з Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 11 на користь ОСОБА_1 стягнено 792 грн заробітної плати та 1 732,50 грн у відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у зв`язку із ліквідацією Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 11.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 серпня 2010 року замінено сторону виконавчого провадження з Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 11 на Центральну виборчу комісію.
4 березня 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2010 року.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнка Р. В. від 15 березня 2012 року виконавче провадження з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2010 року закінчено у зв`язку із його фактичним виконанням.
14 грудня 2012 року виконавче провадження з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2010 року відновлено.
14 жовтня 2013 року виконавче провадження закінчено у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2010 року.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.