Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 534/1499/16-ц
провадження № 61-31597св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року у складі судді Солохи О. В. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Абрамова П. С., Лобова О. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування грошей із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 13 липня 2015 року засуджено її рідного брата ОСОБА_1 за кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_2 .
Зазначала, що на стадії досудового розслідування нею через захисника її брата двічі передано потерпілій грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди.
На підтвердження даного факту, відповідачем було складено дві розписки. Згодом вона дізналась від свого брата, що останній не має ніякого відношення до кримінального правопорушення та не мав наміру відшкодовувати потерпілій шкоду.
Отже, вважала, що ОСОБА_2, використовуючи своє процесуальне положення потерпілої, її психологічний стан, користуючись її довірою, умисно і безпідставно заволоділа значною сумою грошей, яку отримала від неї.
Вважала, що ОСОБА_2 набула майно без достатньої правової підстави та зобов`язана повернути це майно, на підставі положень статті 1212 ЦК України.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США та 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не доведено отримання від неї коштів ОСОБА_2 без достатньої правової підстави.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем грошових коштів, оскільки позивач добровільно передала вищезазначену суму грошових коштів відповідачу в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої останній злочином, що підтверджується наявними розписками у матеріалах справи.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що жодних належних та допустимих доказів у розумінні статей 57-59 ЦПК України в редакції 2004 року, на підтвердження вчинення ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, неправомірних дій, спрямованих на отримання грошових коштів у зазначеному розмірі, не надано.
Також, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що обраний спосіб захисту ОСОБА_1 своїх порушених прав шляхом пред`явлення до ОСОБА_2 позову при витребування майна із чужого незаконного володіння не є належним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, ОСОБА_1,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не сприяв повному і всебічному з`ясуванню обставин та не врахував конституційні засади судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності та свободи в наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначила, що суди помилково відмовили у задоволенні позову, оскільки кошти були набуті відповідачем безпідставно та мають бути стягнені саме на підставі статті 1212 ЦК України.
При цьому, заявник посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у клопотанні про допит свідків, які безпосередньо мали відношення до обставин набуття коштів ОСОБА_2 .
Також посилається на неправильну правову оцінку судами наданих доказів
Вважає, що повернення безпідставно отриманих грошових коштів повинно бути здійснено в судовому порядку у тій же валюті, у якій були вони передані на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 1593 "Про систему валютного контролю та про валютне регулювання".
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вказує на те, що доводи скарги є безпідставними, а судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.