Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 754/8255/18
провадження № 61-17804св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Київська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Київської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року у складі судді Клочко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Чобіток А. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про поновлення та визначення строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_2 . Крім позивачки, у померлого брата інших родичів чи сім`ї немає. Про смерть брата позивач дізналася пізніше, тому не змогла вчасно подати заяву про прийняття спадщини, оскільки проживає за межами м. Києва. З братом спілкувались лише по телефону та зустрічалися іноді по святам. Після останньої зустрічі брат не дзвонив декілька місяців, а коли телефонувала позивачка, то він не брав слухавку. Через декілька місяців відсутності зв`язку з ним, ОСОБА_1 вирішила поїхати до брата у гості, проте двері до його квартири були опечатані із печаткою поліції. Після чого позивач почала розбиратися і з`ясувала, що брат помер і з часу смерті пройшло більше шести місяців.
Поліція жодним чином не повідомляла позивача про смерть брата. Ключі до квартири та документи позивач отримала лише навесні 2018 року, після чого і звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, в якій їй було відмовлено на підставі пропуску строку звернення, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Вказує, що не могла виконати дані дії, оскільки всі документи (паспорт, технічний паспорт, документи про освіту тощо) були вилучені поліцією, а вона їх отримала лише навесні 2018 року, тому вважає, що строк нею пропущений з поважних причин і просить суд встановити додатковий строк для прийняття спадщини померлого брата ОСОБА_2 у три місяці з дня набрання сили рішенням суду.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 в термін три місяці з дня вступу рішення в законну силу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, зазначивши, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції правильно з`ясовані фактичні обставини справи щодо підстав для поновлення строку для прийняття спадщини, дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та інших учасників справи
У жовтні 2019 року Київська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В касаційній скарзі Київська міська рада зазначала клопотання про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди дійшли помилкового висновку про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, матеріали справи доказів поважності пропуску також не містять. Крім того, звертає увагу на порушення судом першої інстанції процесуального законодавства в частині залучення доказів у справі на стадії розгляду справи по суті.
ОСОБА_1 не скористалась своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу Київської міської ради.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, витребувано матеріали цивільної справи, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із свідоцтвом про смерть та випискою з актового запису про смерть від 22 травня 2017 року № 8344 приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - рідний брат ОСОБА_1 .
З листів Київської місцевої прокуратури № 3 та Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 11 травня 2017 року встановлено, що поховання тіла померлого ОСОБА_2 проведено за рахунок держави.
На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом від 31 січня 2018 року № 434/01-16 П`ятої київської державної нотаріальної контори позивача ОСОБА_1 повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском шести місяців з дня відкриття спадщини та роз`яснено право звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.