Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 697/2052/17-ц
провадження № 61-3014св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Територіальна громада м. Канева в особі Канівської міської ради Черкаської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 січня 2019 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчук В. Г., Бабенка В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Територіальної громади м. Канева в особі Канівської міської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що після смерті його брата ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилася спадщина, яка складається із 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 . Як спадкоємець за законом, він звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Канівського нотаріального округу Черкаської області Стеблини С. В., але отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропуском ним строку для прийняття спадщини. Вважає, що пропуск ним строку на подання заяви про прийняття спадщини пов`язаний з об`єктивними та поважними причинами, оскільки він тривалий час здійснює догляд за хворою матір`ю.
Посилаючись на викладене, позивач просив встановити додатковий строк тривалістю два місяці для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано поважною причиною пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_1, додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач доглядав за своєю старенькою матір`ю, яка хворіла, у зв`язку з чим вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2, яка не брала участі у розгляді справи, подала апеляційну скаргу.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд не з`ясував та не встановив інших спадкоємців померлого, за наявності спадкоємців першої черги за законом, які не зазначені у позовній заяві позивачем. ОСОБА_2 є дочкою померлого, яка відповідно до статті 1261 ЦК України відноситься до спадкоємців першої черги. Позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами поважність причин неподання заяви протягом шести місяців про прийняття спадщини, оскільки його брат помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а актовий запис про смерть складено 27 серпня 2014 року, тоді як позивач звернувся до нотаріуса із заявою лише 05 вересня 2017 року, тобто більше ніж через 3 роки.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судукасаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 січня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суд, дослідивши спадкову справу № 38/201 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 встановив, що заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило. У матеріалах справи відсутні докази звернення до нотаріуса, та відсутня відмова нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину. Крім того, лише після поновлення строку на вступ у спадщину, позивач стає суб`єктом звернення та стороною у цій спадковій справі.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Обставини встановлені судами
Судом встановлено, що рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2014 року у справі № 697/1705/14-ц ОСОБА_3 оголошено померлим. Рішення набрало законної сили 31 липня 2014 року.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 убачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом другої черги спадкового майна після смерті брата ОСОБА_3 Їхні родинні стосунки підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1, де у графі мати зазначено - " ОСОБА_4 " та свідоцтвом про народження брата ОСОБА_3, де в графі мати зазначено - " ОСОБА_4 ".
Згідно з витягом із реєстру актів цивільного стану громадян, ОСОБА_3 змінив прізвище, ім`я на - ОСОБА_3, про що складено актовий запис 22 жовтня 2003 року № 20.
Після його смерті відкрилась спадщина, а спадкове майно складається із 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується технічним паспортом.
Згідно з постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 вересня 2017 року приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу, Стеблина С. В. відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частини у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Відповідно до копії спадкової справи № 38/201 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, заяви про прийняття спадщини у нотаріальну контору не надходили, спадкова справа зареєстрована 05 вересня 2017 року за № 38/017 після подання заяви ОСОБА_6 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції розглянув справу про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька без залучення до участі у справі спадкоємця за законом на вказане майно - ОСОБА_2 .
Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержуютьправо на спадщину почергово.
У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).
Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.