Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 263/9307/17
провадження № 61-10930св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1, відповідач - Підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" міста Маріуполя, |
| третя особа - ОСОБА_2, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Мальцевої Є. Є., Баркова В. М., Мироненко І. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" міста Маріуполя (далі - ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя), третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 12 березня 1998 року по 30 червня 2017 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного економіста ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя.
24 квітня 2017 року директором ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя ОСОБА_2 видано наказ № 70 "Про зміну структури підприємства і скорочення штату", відповідно до якого з 01 липня 2017 року затверджена нова структура підприємства, а також внесені зміни в структуру та штатний розпис підприємства, зокрема, проведено скорочення штату робітників, а саме - посади головного економіста.
Також 24 квітня 2017 року від ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя позивач отримала "Попередження" про скорочення з 01 липня 2017 року посади головного економіста і про її майбутнє звільнення із зазначеної посади з 30 червня 2017 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Одночасно з попередженням про звільнення їй не було запропоновано жодної вакантної посади при їх фактичній наявності.
16 червня 2017 року профспілковим комітетом розглянуто подання адміністрації підприємства та надана згода на звільнення головного економіста ОСОБА_1 Наказом від 21 червня 2017 року № 107-ос ОСОБА_1 звільнено з посади головного економіста у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Посилаючись на те, що її звільнення було проведено з порушенням вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України,
ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати наказ ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя від 21 червня 2017 року № 107-ос про її звільнення з 30 червня 2017 року з посади головного економіста на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників; поновити її з 01 липня 2017 року на посаді головного економіста ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2017 року по день ухвалення судом рішення із розрахунку середнього заробітку в розмірі 10 648 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 листопада 2017 року (у складі судді Шатілової Л. Г.) позов
ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполявід 21 червня 2017 року № 107-ос про звільнення ОСОБА_1
з посади головного економіста ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя
з 30 червня 2017 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного економіста ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя з 01 липня 2017 року.
Стягнуто з ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня по 15 листопада 2017 року у розмірі 46 748,23 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалено, що рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 10 382,58 грн підлягає негайному виконанню.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем при звільненні позивача із займаної посади головного економіста у зв`язку зі скороченням штату працівників підприємства не були виконані вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області
від 15 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивача була своєчасно попереджено про звільнення, у період часу до звільнення були запропоновані усі можливі вільні вакансії, які відповідали її рівню кваліфікації та на які вона не погодилася, тому підприємством було дотримано вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо звільнення позивача, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при скороченні відповідач неправомірно не пропонував ОСОБА_1 посаду "Економіста бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності", оскільки вважав це порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції".
Крім того, визначення переважного права на залишення на роботі може мати місце лише серед працівників однакових посад. У даному конкретному випадку займана позивачем посада головного економіста та посада ОСОБА_4 як провідного економіста не були тотожними: вони різнились не лише за найменуваннями, але й за посадовими обов`язками.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 12 березня 1998 року по 30 червня 2017 року
ОСОБА_1 працювала на посаді головного економістаПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя.
24 квітня 2017 року директором ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя ОСОБА_2 видано наказ № 70 "Про зміну структури підприємства і скорочення штату", відповідно до якого з 01 липня 2017 року затверджена нова структура підприємства, а також внесені зміни в структурі та штатному розпису підприємства, зокрема, проведено скорочення штату робітників, а саме - посади головного економіста.
Також 24 квітня 2017 року від ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя позивач отримала "Попередження" про скорочення з 01 липня 2017 року посади головного економіста і про її майбутнє звільнення із зазначеної посади з 30 червня 2017 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
У наказі від 24 квітня 2017 року № 70 "Про зміну структури підприємства і скорочення штату" крім посад, що скорочуються, були вказані посади, що вводяться до штату. Позивач була ознайомлена із наказом. ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя одночасно зі скороченням певних посад додав до штатного розпису нові вакантні посади, що підтверджується штатними розписами ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя станом
на 01 лютого та 01 липня 2017 року, відповідно до яких при скороченні таких посад, зокрема, головного економіста, з 01 липня 2017 року було утворено нові посади, а всього утворено нових вакантних посад -
8,75 штатних одиниць.
13 червня 2017 року ПЕМЗО "Міськсвітло" міста Маріуполя запропонувало позивачу вакантні посади станом на 13 червня 2017 року, а саме: прибиральника виробничих приміщень (ЕТД-1) ; електромонтера оперативно-виїзної бригади (АДС); машиніста автовишки та автогідропідіймача (гараж); водія автотранспортних засобів (гараж); водія автотранспортних засобів (гараж); лікаря (гараж); електромонтера з експлуатації розподільних мереж ІІІ групи; електромонтера з експлуатації розподільних мереж ІV групи, з проханням повідомити про можливе переведення у дводенний строк з дня отримання попередження, про що позивач розписалася.
У наданий строк позивач не надала згоду на переведення, і не відмовилася від запропонованих посад, а 13 червня 2017 року письмово повідомила відповідача про те, що до отримання нею відповіді стосовно пропозиції вакантних посад "Технік з планування 1 категорії" і "Економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності" вона не має можливості розглянути інші вакантні посади, запропоновані їй листом
від 13 червня 2017 року, що неможливо розцінювати як конкретну позицію.
16 червня 2017 року профспілковим комітетом розглянуто подання адміністрації підприємства та надана згода на звільнення головного економіста ОСОБА_1
Наказом від 21 червня 2017 року № 107-ос ОСОБА_1 звільнено з посади головного економіста у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вказані обставини сторонами не оспорювались.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.