ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа №804/2957/17
адміністративне провадження №К/9901/42643/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 (судді: Оліференко Н.А. (головуючий), Білак С.В., Шальєвої В.А.) у справі № 804/2957/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" до Дніпропетровської Митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" (далі - позивач, ТОВ "Інвестмаш") звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 25.04.2017 № UA110120/2017/100003/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.04.2017 року № UA110120/2017/00019 Дніпропетровської митниці ДФС.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням положень чинного законодавства України, зокрема частини 3 статті 53, частини 1 статті 55 та частини 2 статті 55 Митного кодексу України, та зазначає про порушення процедури витребування додаткових документів при розмитненні вантажів та безпідставність твердження відповідача про те, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у митного органу були достатні підстави вважати, що документи надані для розмитнення містять розбіжності, наявність ознаки недостовірності, що в свою чергу дає митному органу право на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України письмово вимагати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову Товариства в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини другої статті 58 Митного кодексу України і не давали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження заявленої вартості імпортованих товарів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій 12 грудня 2016 року було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" та Hebei Xinfeng High -Pressure Flange and Pipe Fitting CO. LTD контракт № 1, відповідно до якого, останній зобов`язався, в строки визначені контрактом виробити та поставити "стальні фітинги". Вартість поставленого товару відповідно до Контракту та інвойсу становить 24581,90 доларів США. Даний товар було задекларовано. Декларант Позивача 20.04.2017 подав до митного поста "Північний" Дніпропетровської митниці ДФС митну декларацію № UA110120/2017/102081 з метою митного оформлення імпортованого товару.
Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 20.04.2017 №UA110120/2017/102081 згенеровано, в тому числі, обов`язкові форми контролю 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом до митного органу надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 12.12.2016 №1; рахунок-фактура (інвойс) від 16.12.2016 № XF-IVLL02; коносамент від 08.03.2017 №MSCUXF047208; автотранспортна накладна від 18.04.2017 №938/1; банківські платіжні документи Swift від 28.12.2016, від 14.03.2017; страховий поліс від 07.03.2017 № РСВ020001160200067335; копія декларації країни відправлення від 04.03.2017 №021720170000049289.
Митна вартість товарів заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ -1 за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України і складає 1,00 дол. США/кг.
Рахунок-інвойс від 16.12.2016 № XF-IVLL02 містить ціни на умовах FOB (23181,90 дол.США)+ вартість фрахту (1400,00 дол. США). При цьому в наданій декларантом МД країни експорту від 04.03.2017 №021720170000049289 в графі щодо суми фрахту зазначена вартість у розмірі 950 дол. США, вартість страхування - у розмірі 27.04 дол. США.
При перевірці розрахунку розміру витрат на страхування відповідно до наданого страхового полісу від 07.03.2017 № РСВ020001160200067335, а також наданої заявки на страховку від 06.08.2017 №10228031900317930031 виявлено, що до страхової суми включено 54,08 дол. США.
Під час проведення консультацій декларантом додатково надіслано переклад ВМД країни відправлення, інших додаткових документів не надано, однак в листах ТОВ "Інвестмаш" від 21.03.2017 №249, від 21.04.2017 №250, від 24.04.2017 №254, №256 наведені заперечення проти вимоги митного органу щодо підстав затребування додаткових документів.
На підставі частини 5 статті 55 МКУ в рамках проведення консультацій декларанту повідомленнями митного органу № 2-5 надіслано результат опрацювання зауважень Позивача, викладених в його листах від 21.03.2017 №249, від 21.04.2017 №250, від 24.04.2017 №254, №256.
В результаті вищезазначеного контролю було виявлено розбіжності в числових значеннях складових митної вартості, що містяться в обов`язкових документах (страховий поліс, рахунок), які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, з числовими значеннями інших товаросупровідних документів (МД країни експорту).
Вимоги щодо порядку заповнення ВМД КНР встановлені Митними правилами КНР з оформлення вантажної митної декларації при імпорті та експорті товарів, затверджених маніфестом Головного Митного Управління КНР № 52.
В наданій декларантом ВМД країни відправлення в графах 24, 25 вказано відповідно "Фрахт: 502/950/3" та "Страховка: 502/27.04/3", що означає: 502 - код валюта - долари США. 950 і 27.04 - сума фрахту і страхування відповідно, а також знак " 3", який означає загальну суму фрахту і відповідно загальну суму страхування.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків суду апеляційної інстанції про те що у позивача не було можливості під час митного оформлення надати договір страхування, оскільки за умовами поставки він не укладає такий договір.
9. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу відповідача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
10.1 Стаття 49.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
10.2 Частина перша статті 51.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
10.3 Частина друга статті 52.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
10.3 Частини друга статті 53.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
10.4 Частина третя статті 53.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
10.5 Частина четверта статті 53.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
10.6 Частина шоста статті 54.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.