ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №825/381/15-а
касаційне провадження №К/9901/6045/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Інспекція) на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 (суддя - Смірнова О.Є.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді - Ключкович В.Ю., Борисюк Л.П.) у справі № 825/381/15-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 09.02.2015 звернувся до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням зміни позовних вимог просив: визнати повністю протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.01.2015 № Ф-0000021701; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.02.2015 №0000341701.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що за даними звітів позивача сума чистого доходу за 2011 рік становить 15148,00 грн, за 2012 рік - 40300,77 грн. За даними перевірки сума чистого доходу співпадає і також становить за 2011 рік - 15148,00 грн, за 2012 рік - 40300,77 грн. Сума чистого доходу (графа 2), заявлена в податковій декларації, і сума чистого доходу, на яку нараховується єдиний внесок (графа 3), має співпадати, оскільки звітним періодом є календарний рік, за який подається декларація про майновий стан і доходи. Так, згідно поданих декларацій про майновий стан і доходи, сума чистого доходу ФОП ОСОБА_1 за 2011 рік становить 15148,00 грн, за 2012 рік - 40300,77 грн. Проте, як вбачається з таблиці 22 акту перевірки від 29.01.2015 № 169/17/НОМЕР_1, відповідачем помилково визначено в графі 5, що сума чистого доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини, має становити в 2011 році 51866,51 грн, а в 2012 році - 41657,91 грн, оскільки податковим органом невірно визначено звітний період (місяць).
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 20.02.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015, позов задовольнив повністю: визнав протиправною та скасував вимогу Інспекції про сплату боргу (недоїмки) від 29.01.2015 № Ф-0000021701; визнав протиправним та скасував рішення Інспекції про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.02.2015 № 0000341701.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що загальна сума річного доходу підприємця, вказана у податковій звітності, співпадає з загальними річними показниками книги обліку доходів і витрат. Тобто, податкова звітність сформована ФОП ОСОБА_1 на підставі первинних бухгалтерських документів, відображених в книзі обліку доходів та витрат. Податковим органом в акті перевірки вказано непідтверджені суми загального чистого доходу, які фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом сум єдиного внеску.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.10.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки обставинам, що мають значення для справи.
ФОП ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.12.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 10.12.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складений акт від 29.01.2015 № 169/17/НОМЕР_1, за висновками якого встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого платником занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок, в розмірі 50076,35 грн.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція прийняла вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.01.2015 № 0000021701, в якій вказано суму недоїмки єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 17376,49 грн.
Також Інспекція прийняла рішення від 13.02.2015 № 0000341701 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 1958,28 грн.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.