ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа №640/19895/18
адміністративне провадження №К/9901/11368/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №640/19895/18
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року (у складі головуючої судді Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів Губської О.А., Беспалова О.О.) про забезпечення позову
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить визнати протиправною та нечинною постанову від 23 листопада 2018 року №1512 "Щодо заборони Публічному акціонерному товариству "Сумигаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов" (далі по тексту - постанову від 23 листопада 2018 року №1512).
2. 14 лютого 2019 року представником Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23 листопада 2018 року №1512 "Щодо заборони Публічному акціонерному товариству "Сумигаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов" до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду даної адміністративної справи по суті;
- заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до прийняття остаточного рішення у справі здійснювати заходи державного контролю (заходів) щодо дотримання ПАТ "Сумигаз" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в частині перевірки виконання обов`язкових для суб`єктів ринку природного газу рішень НКРЕКП, а саме - постанови НКРЕКП від 23 листопада 2018 року №1512 "Щодо заборони Публічному акціонерному товариству "Сумигаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов";
- заборони НКРЕКП до прийняття остаточного рішення у справі надавати роз`яснення, рекомендації, вказівки в будь-якому вигляді (усно, письмово) щодо оскаржуваної постанови НКРЕКП від 23 листопада 2018 року №1512 "Щодо заборони Публічному акціонерному товариству "Сумигаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов";
- заборони Експертно-апеляційній раді з питань ліцензування Державної регуляторної служби України, Генеральній прокуратурі України, в тому числі прокуратурі Сумської області, місцевим прокуратурам Сумської області, Міністерству внутрішніх справ України, Антимонопольному комітету України та обласним територіальним відділенням, Державній фіскальній службі України та її структурним підрозділам, Сумській обласній державній адміністрації, Сумській обласній раді та органам місцевого самоврядування вчиняти будь-які дії, що стосуються оскаржуваної постанови від 23 листопада 2018 року №1512 "Щодо заборони Публічному акціонерному товариству "Сумигаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов".
3. В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вимагає від позивача безумовного виконання постанови від 23 листопада 2018 року №1512 "Щодо заборони Публічному акціонерному товариству "Сумигаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов" не зважаючи на те, що остання оскаржується в судовому порядку, та вбачає в діях позивача ознаки порушення пункту 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 лютого 2017 року №201. Також позивач вказує на те, що відповідачем ініційовано проведення контролюючими органами перевірок його діяльності, що в подальшому загрожує застосуванням санкцій у вигляді зупинення дії та/або анулювання ліцензії, накладення штрафу. Крім того, представник позивача вказує на порушення Головним управління Національної поліції в Сумській області кримінального провадження №42018201010000433 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, статтею 356 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб ПАТ "Сумигаз". З огляду на викладене, представник позивач вбачає наявними обставини, які вказують на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливлять їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23 листопада 2018 року №1512 "Щодо заборони Публічному акціонерному товариству "Сумигаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов" до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
5. Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем вчиняються дії, направленні на перевірку виконання оскаржуваної в судовому порядку постанови від 23 листопада 2018 року №1512. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови НКРЕКП від 23 листопада 2018 року №1512 "Щодо заборони Публічному акціонерному товариству "Сумигаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов" до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, є, на думку судів, забезпечувальним заходом, необхідним для збереження існуючого становища до вирішення справи по суті позовних вимог. При цьому, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
7. Верховний Суд ухвалою від 24 квітня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року.
8. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
9. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
9.1. Розглядаючи питання про забезпечення адміністративного позову суди першої та другої інстанцій вийшли за межі адміністративних правовідносин і прийняли рішення, якими втрутились у дискреційні повноваження державного органу. Так, забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення НКРЕКП, яке прийняте у межах повноважень наданих законами України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок природного газу", а саме - постанови НКРЕКП від 23.11.2018 № 1512 по своїй суті є формою втручання в дискреційні повноваження НКРЕКП.
9.2. Касатор зазначає, що висновки судів викладені в оскаржуваних ухвалі суду першої інстанції та постанові апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та жодними доказами не підтверджуються. Винесенням оскаржуваних рішень суди фактично надали перевагу корпоративним інтересам над загальнонаціональними, здійснив вплив на систему державного регулювання і контролю у сфері регулювання електроенергетики як складової національної безпеки України, створивши загрозу енергетичній безпеці держави.
9.3. У касаційній скарзі відповідач вказав, що незаконне приведення Ліцензіатом об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов має наслідком збільшення начебто "спожитих" об`ємів газу населенням. Такі дії Ліцензіата призводять до збільшення суми кінцевої оплати за природний газ, які населення отримує кожного місяця. При цьому, касатор зазначає, що побутові споживачі мають сплачувати нараховані Ліцензіатом об`єми природного газу, які вони насправді не спожили. Вищенаведене не тільки порушує права побутових споживачів Ліцензіата, але й призводить до додаткового навантаження на бюджет України, у зв`язку із гарантуванням державного соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, передбаченого статтею ЗО Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
9.4. Крім того, касатора звернув увагу, що позивачем не було надано жодних належних доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
9.5. Касатор наголосив, що НКРЕКП до цього часу не вчинялись дії щодо перевірки виконання Позивачем вимог постанови НКРЕКП від 23.11.2019 № 1512, що свідчить про відсутність обставин, які б підтверджували той факт, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача та ускладнить їх відновлення.
9.6. Також, суди попередніх інстанцій безпідставно зазначили, що Головним управлінням Національної поліції в Сумській області відкрито кримінальне провадження №42018201010000433 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, статтею 356 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб ПАТ "Сумигаз", оскільки неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між відкритим кримінальним провадженням та прийнятою постановою НКРЕКП від 23.11.2019 № 1512.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
11. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
12. За приписами ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
13. Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з частинами 1, 4, 5 та 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.