ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 904/10099/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 (головуючий суддя Красота О.І.)
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (головуючий Подобєд І.М., судді: Іванов О.Г. і Кощеєв І.М.)
за заявою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення останнього до виконання у справі
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
до акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі - Товариство)
про стягнення 286 384,70 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Компанія звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства про стягнення суми, на яку збільшився борг унаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 43 880,95 грн., та три відсотки річних у розмірі 242 503,75 грн., загалом у розмірі 286 384,70 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Компанії інфляційні втрати у розмірі 25 602,28 грн. та 3% річних у розмірі 241 453,95 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення господарським судом Дніпропетровської області виданий відповідний наказ від 04.02.2014 № 904/10099/13 із терміном пред`явлення до 04.02.2015.
05.08.2019 Компанія (заявник, стягувач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із заявою від 30.07.2019 № 14/5-2161В про видачу дубліката наказу від 04.02.2014 у справі № 904/10099/13 та поновлення строку на пред`явлення останнього до виконання, посилаючись на втрату його оригіналу.
Під час розгляду заяви Компанії про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання судом внесені зміни в найменування позивача з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та змінено найменування і назву відповідача з публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2019, відмовлено у задоволенні заяви Компанії про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката наказу господарського суду поза межами встановленого строку для його пред`явлення до виконання і ним не доведено, що такий строк пропущено з поважних причин.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Компанії про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- суди неправильно застосували положення статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404, якими встановлені строки пред`явлення виконавчого документа до виконання;
- наказ від 04.02.2014 у справі № 904/10099/13 разом з відповідною постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання на адресу останнього не надходив, тобто стягувач об`єктивно, за незалежних від нього обставин, не міг повторно пред`явити такий наказ до виконання у строки, встановлені статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження";
- внаслідок втрати наказу пропуск строку його повторного пред`явлення до виконання відбувся не з вини стягувача, у зв`язку з чим причини пропуску такого строку були поважними;
- системний аналіз положень статей 19, 55, 129-1 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII свідчить про те, що обов`язок виконати остаточне судове рішення у першу чергу стосується боржника, тобто особи, яка порушила право, за захистом якого було здійснено відповідне звернення до суду, у той же час боржник не вчинив жодної дії, яка була б спрямована на виконання остаточного судового рішення.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що заявою від 05.03.2014 № 14/2-143 Компанія пред`явила до виконання наказ господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 у справі № 904/10099/13 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.
Постановою від 07.04.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 42763594 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 № 904/10099/13.
08.12.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято постанову про повернення виконавчого документа (наказу від 04.02.2014 № 904/10099/13) стягувачеві на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувачем не здійснено авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено Законом України "Про виконавче провадження", незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
25.02.2019 Компанія звернулась до Головного управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України з листом про надання інформації щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 у справі № 904/10099/13.
Листом від 01.04.2019 № ПАТ-145-02 Головне управління державної виконавчої служби повідомило стягувача, що постановою від 08.12.2015 наказ господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 у справі № 904/10099/13 був повернутий стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент винесення постанови Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби). Також у вказаному листі було зазначено, що надати інформацію щодо реквізитів поштового відправлення на даний час неможливо, оскільки реєстри відправленої кореспонденції відсутні у зв`язку із закінчення строку зберігання останніх.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV (у редакції, чинній на момент видачі судового наказу) накази господарських судів можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом
Згідно з частиною другою статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV (у редакції, чинній на момент видачі судового наказу) строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Частиною першою статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби) передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби) після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Судами встановлено, що наказ господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 у справі № 904/10099/13 був виданий зі строком пред`явлення до 04.02.2015.
Таким чином, строк пред`явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 у справі № 904/10099/13 перервався у зв`язку з пред`явленням стягувачем вказаного наказу до виконання.
Після винесення державним виконавцем постанови від 08.12.2015 про повернення виконавчого документу стягувачу строк пред`явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 у справі № 904/10099/13 поновився. Відповідно такий наказ мав бути пред`явлений до виконання у строк до 08.12.2016.
05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно з частиною першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.