ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2019 року
Київ
справа №420/2315/19
адміністративне провадження №К/9901/22955/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року (суддя Кравченко М.М.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року (головуючий суддя - Кравченко К.В.,судді: Джабурія О.В., Вербицька Н.В)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРЕСТ-ВВ"
до Київської міської митниці ДФС
про скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДТРЕСТ-ВВ" (надалі також - ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ", позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (надалі - відповідач, Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів від 2 квітня 2019 року №UA100110/2019/000058/2 та від 3 квітня 2019 року №UA100110/2019/000059/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 2 квітня 2019 року №UA100110/2019/00517 та 3 квітня 2019 року №UA100110/2019/00522.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що під час декларування товару ним було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару Митниці надано повний пакет документів, проте вона дійшла помилкового висновку про непідтвердження числового значення митної вартості товару у зв`язку із чим безпідставно прийнято рішення, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 2 квітня 2019 року № UA100110/2019/000058/2 та від 3 квітня 2019 року № UA100110/2019/000059/2; визнано протиправними та скасовано картки відмови Київської міської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 2 квітня 2019 року № UA100110/2019/00517 та від 3 квітня 2019 року № UA100110/2019/00522.
Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 квітня 2017 року між ТОВ "Будтрест-ВВ" (Покупець) та HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено Контракт купівлі-продажу №НLF/ВВ - 220417 (надалі - Контракт), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання, іменовані надалі "Товари народного споживання", відповідно до документів відвантаження, узгодженими та підписаними Сторонами, на кожну поставку окремо і на умовах, зазначених у даному Контракті та інвойсах і доповненнях до нього.
Для підтвердження митної вартості товарів за електронними митними деклараціями від 2 квітня 2019 року №UA100110/2019/128298 (UA100110/2019/128335) та від 3 квітня 2019 року №UA100110/2019/128459 (UA100110/2019/128497), а саме - "мотоблок 2-х колісний з дизельним двигуном…" та "плуги навісні відвальні для обробки ґрунту…", країна виробництва - CN, торговельна марка - FORTE, виробник - SHANDONG LUWEI AGRICULTURE EQUIPMENT CO., LTD, CHINA, ТОВ "Будтрест-ВВ" надіслано до Митниці наступні документи:
- пакувальні листи від 2 квітня 2019 року HLF/BB-190102/1 та від 3 квітня 2019 року HLF/BB-190101/1;
- рахунок фактура (інвойс) від 17 січня 2019 року HLF/BB-190102 та від 11 січня 2019 року HLF/BB-190101;
- коносаменти (Bill of Lading) від 17 січня 2019 року № 4352-0177-812.034 та від 11 січня 2019 року 4352-0177-812.027 від 11.01.2019 року;
- копії автотранспортних накладних від 27 березня 2019 року №176/1, №176/2, №179/1, №179/2, №179/3, №179/4;
- декларації про походження товару - HLF/BB-100102 від 17.01.2019 року та HLF/BB-190101 від 11.01.2019 року;
- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару від 28 грудня 2018 року та від 3 січня 2019 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 22 квітня 2017 року HLF/BB-220417, доповнення до договору (контракту) №0418 від 20 квітня 2018 року, від 16 жовтня 2018 року №161018, від 20 червня 2018 року №2006, від 20 вересня 2018 року №8;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 29 липня 2019 року №27-03-5/19, від 2 квітня 2019 року №02-04/19; довіреність від 15 липня 2018 року №6, лист від 2 квітня 2019 року;
- копія митної декларації країни відправлення від 17 січня 2019 року №530420190045482548 та від 11 січня 2019 року №530420190045482519.
Митну вартість вказаних товарів позивачем визначено за основним методом, тобто за ціною договору (контракту).
2 квітня 2019 року відповідачем прийнято картку відмови №UA100110/2019/00517, а 3 квітня 2019 року картку відмови №UA100110/2019/00522, якими відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, за наслідками чого були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 2 квітня 2019 року №UA100110/2019/000058/2 та від 3 квітня 2019 року №UA100110/2019/000059/2 в сторону збільшення митної вартості із застосуванням резервного методу.
Фактичною підставою для прийняття вказаних рішень стали висновки відповідача про те, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товарів документи містили розбіжності, а саме:
- в інвойсі зазначено, що умови поставки - "СРТ Київ", а в пакувальному листі - "СРТ Чорноморськ";
- на підставі поданих документів неможливо виокремити вартість палет, тари, упаковки та маркування;
- документ, наданий як прайс-лист, отриманий від продавця, а не від виробника товарів;
- в цінових довідках вартість товарів, які оцінювались та коригувались, зазначена без умов поставки товарів, що унеможливлює співставлення цінової інформації з даними довідки та вартості задекларованих товарів;
- в інвойсі, пакувальному листі та прайс-листі відсутні підписи директора компанії-нерезидента продавця.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, Митниця зазначає, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів встановлено, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка сплачена за товар.
3.2. Доводи позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій надали оцінку наявним у матеріалах справи документам з дотриманням положень процесуального законодавства та дійшли обґрунтованого висновку про підтвердження позивачем митної вартості товарів, а розбіжності, які містили деякі із них, усунуті та жодним чином не можуть вплинути на митну вартість товару.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 248 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Відповідно до частини другої статі 257 Митного кодексу України електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, яка використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Суд звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні застосовуватися методи, закріплені положеннями пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до положень частини першої статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.