ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Князєва В. С., Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Пророка В. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
12 листопада 2019 року
м. Київ
у справі № 9901/598/18
провадження № 11-874заі19
за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії
29 травня 2018 року ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати недійсними результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання "Іспит" на її відповідність займаній посаді; зобов`язати відповідача повторно визначити результати виконаного позивачкою анонімного письмового тестування та практичного завдання; визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 у частині встановлення допустимого бала анонімного письмового тестування або практичного завдання; визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 про визнання ОСОБА_1 такою, що не склала іспит, не допущена до співбесіди, і такою, що не відповідає займаній посаді судді.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 22 липня 2019 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 щодо надання рекомендації Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність, законність та обґрунтованість оскаржуваних позивачкою дій та рішень ВККС. У частині закриття провадження у справі цей суд зазначив, що рішення Комісії від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 щодо надання рекомендації ВРП розглянути питання про звільнення позивачки з посади судді має рекомендаційний характер, а тому не може бути самостійним предметом судового оскарження.
ОСОБА_1 не погодилася із зазначеним рішенням і через представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 року та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог.
За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду постановою від 12 листопада 2019 року рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 року скасувала в частині закриття провадження у справі стосовно позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 щодо надання рекомендації ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду. У решті рішення суду першої інстанції залишила без змін.
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Ми вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду, прийнявши за результатами розгляду апеляційної скарги позивачки постанову в судовому засіданні 12 листопада 2019 року, залишила поза увагою існування обставин, які перешкоджали справедливому судовому розгляду з огляду на об`єктивну неможливість забезпечення ВККС ефективним засобом юридичного захисту станом на цей час.
Правовий статус ВККС визначений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до статті 92 якого Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
ВККС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом.
Так, предметом спору в цій справі є ухвалене Комісією на виконання її повноважень рішення щодо визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за підсумками іспиту суддів місцевих та апеляційних судів та вирішення питання щодо допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, відповідно до якого позивачку визнано такою, що не склала іспиту, не допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та зазначено про її невідповідність займаній посаді.
07 листопада 2019 року набрав чинності Закон України 16 жовтня 2019 року N 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування".