У Х В А Л А
29 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 462/5161/16-ц
Провадження № 14-664цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Львівське комунальне підприємство "Сяйво", ОСОБА_4, про зобов`язання до вчинення дій
за касаційною скаргою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду від 4 березня 2019 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2016 року Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачі здійснили самочинне будівництво цегляних перегородок у коридорі загального користування багатоквартирного будинку, де вони проживають. Своїми діями відповідачі чинять перешкоди іншим мешканцям цього будинку у безперешкодному доступі до допоміжних приміщень, які належать на праві спільної власності співвласникам багатоквартирного будинку. Відповідачів притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне перепланування шляхом накладення штрафу. Крім того, на підставі відповідного висновку міжвідомчої комісії головою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради винесено розпорядження, яким рекомендовано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 демонтувати цегляні перегородки, самочинно влаштовані на площі коридору загального користування під літ. ІІІ на четвертому поверсі біля квартир АДРЕСА_2 . Добровільно розпорядження відповідачі не виконують, тому позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить зобовʼязати ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 демонтувати цегляну суцільну перегородку довжиною 1,40 м та 2 цегляні перегородки довжиною 1,40 м з дверними блоками, самочинно влаштовані на площі коридору загального користування під літ. ІІІ на четвертому поверсі біля квартир АДРЕСА_2 .
Рішенням Залізничногорайонного суду м. Львова від 12 червня 2017 року позовзадоволено у повному обсязі відповідно до заявлених вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач як власник житлового фонду, на якого законом покладено обов`язки здійснення контролю за використанням цього фонду має право звертатись за захистом порушеного права в обраний ним спосіб. Відповідачі чинять перешкоди у користуванні житлом іншим мешканцям будинку, права власників будинку порушуються та потребують захисту.
Постановою Львівського апеляційного суду від 4 березня 2019 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 червня 2017 року скасовано, провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачеві право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що вимоги, зазначені в позові, стосуються питань, які підлягають врегулюванню в порядку адміністративного судочинства.
У травні 2019 року Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що спір між сторонами у справі виник із цивільних правовідносин, оскільки підставою позовних вимог є не порушення законодавства в сфері містобудування та будівництва, а порушення права користування приміщеннями у будинку державного чи приватного житлового фонду, тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судового палати Касаційного цивільного від 9 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалу суду касаційної інстанції мотивовано тим, що касаційна скарга містить доводи про порушення судом правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року, Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду з огляду на таке.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 2 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи". Відповідно до частини шостої статті 404 ЦПК України у редакції цього Закону якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, зокрема, якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.