ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Князєва В. С., Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Пророка В. В.
20 листопада 2019 року
м. Київ
у справі № 9901/232/19
провадження № 11-641заі19
за позовом за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити дії
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати: протиправним та скасувати рішення ВККС від 29 січня 2019 року про відмову в перегляді результатів практичного завдання, за наслідками якого залишено без змін рішення Комісії від 20 грудня 2018 року про припинення участі позивача в оцінюванні та конкурсі; зобов`язати Комісію відповідно до частини п`ятої статті 85 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів" переглянути рішення від 20 грудня 2018 року за зверненням позивача
від 26 грудня 2018 року (15 січня 2019 року) із виконанням усіх вимог, яких повинні дотримуватися суди та інші державні органи при прийнятті рішень.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
від 07 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та установлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, а саме подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 04 червня 2019 року визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та повернув ОСОБА_1 позовну заяву.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування зазначеної вище ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 листопада 2019 року ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 червня 2019 року залишила без змін.
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Ми вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду, прийнявши
20 листопада 2019 року за результатами розгляду апеляційної скарги позивача постанову, залишила поза увагою існування обставин, які перешкоджали справедливому судовому розгляду з огляду на об`єктивну неможливість забезпечення ВККС ефективним засобом юридичного захисту станом на цей час.
Правовий статус ВККС визначений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до статті 92 якого Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
ВККС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Предметом спору в цій справі є ухвалене Комісією на виконання її повноважень рішення.
07 листопада 2019 року набрав чинності Закон України 16 жовтня 2019 року N 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування".
Пунктами 2 та 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС припиняються, а керівник секретаріату ВККС призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.
ВККС протягом двох місяців з дня формування її нового складу завершує процедуру добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17. Інші процедури, які були розпочаті ВККС відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до набрання чинності цим Законом, продовжуються новим складом ВККС, утвореної відповідно до цього Закону.