Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 592/11577/18
провадження № 51-3803км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В.М.,
суддів Єремейчука С.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І.В.,
прокурора Данько Д.О.,
захисника Друченко Т.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, його захисника Безпалої Гелюсі Маратівни та прокурора у кримінальному провадженні Рекуненка Бориса Павловича на вирок Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України та Португалії, уродженця м. Шостки, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там саме, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі-КК).
Рух справи, зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів.
За цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим в умисному заподіянні тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Згідно з вироком злочин вчинено за таких обставин.
30 липня 2017 року, близько 23 год 30 хв ОСОБА_1 йшов по вул. Засумській в м. Суми в сторону Центрального ринку. Неподалік перехрестя вул. Засумська та вул. Садова він зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, при цьому у ОСОБА_1 виник словесний конфлікт з ОСОБА_2, під час якого він провокував ОСОБА_2 на бійку. ОСОБА_3 , оцінюючи ситуацію та намагаючись уникнути бійки, умовила ОСОБА_2 не конфліктувати з ОСОБА_1, після чого вони пішли від нього по вулиці Садовій в м. Суми. ОСОБА_1 пішов слідом за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, продовжуючи словесний конфлікт. Не витримавши словесних образ, з метою з`ясування причини конфлікту, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 після чого між ними конфлікт загострився та почалась штовханина. У ході конфлікту ОСОБА_1 дістав предмет схожий на ніж, та взявши його в праву руку, почав наближатись та віддалятись від ОСОБА_2, здійснюючи поступальні рухи вперед і назад.
Реалізовуючи свій умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, здійснив один прямий удар предметом, ззовні схожим на ніж, в живіт потерпілому ОСОБА_2, спричинивши йому колото - різану рану черевної порожнини з пошкодженням крупної зв`язки "hepar", великого сальника, а потім наніс ще один удар предметом, ззовні схожим на ніж, в область правого передпліччя, спричинивши ОСОБА_2 різану рану передньої поверхні верхньої третини правого передпліччя. Відповідно до висновку експерта, отримані потерпілим ОСОБА_2 тілесні ушкодження належать до тяжких, а ушкодження правого передпліччя кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
За вироком Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 вважати засудженим за ч. 1 ст. 121 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
В іншій частині вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 лютого 2019 року залишено без змін.
Вимоги та доводи осіб, які подали касаційні скарги
Захисник Безпала Г.М., не оспорюючи фактичних обставин справи, просить змінити вирок Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання через невідповідність покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого і призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник посилається на те, що її підзахисний повністю добровільно відшкодував потерпілому збитки, завдані злочином, відсутні тяжкі наслідки злочину, а наявність зазначених пом`якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дають підстави вважати вирок апеляційного суду несправедливим через суворість.
Крім цього, вказує, що під час апеляційного розгляду, прокурор який брав участь у розгляді справи, не підтримав апеляційну скаргу прокурора щодо скасування вироку місцевого суду внаслідок м`якості, однак апеляційний суд проігнорував позицію прокурора, чим порушив вимоги ст. 404 КПК, задовольняючи частково апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні. Також вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи, у касаційній скарзі порушує питання про зміну вироку Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року в частині призначеного йому покарання, яке вважає занадто суворим.
Посилається на те, що місцевий суд обґрунтовано врахував обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, що він раніше не судимий, добровільно повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому, попросив вибачення у потерпілого, позитивно характеризується за місцем проживання, сприяв розкриттю злочину. Крім цього, вважає, що слід врахувати позицію потерпілого у справі, який не наполягав на призначенні суворого покарання.
Прокурор у кримінальному провадженні Рекуненко Б.П. у касаційній скарзі зазначає, що вирок Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року постановлений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та просить його скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, на думку прокурора, є те, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ч. 4 ст. 374 КПК у резолютивній частині вироку не призначив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а вказав, що ОСОБА_1 вважається засудженим до такого покарання. Крім цього, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, дійшов висновку, що призначене ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі є занадто м`яким і засуджений заслуговує на призначення більш суворого покарання та, спростовуючи мотиви призначення покарання місцевим судом, а саме таку обставину, як сприяння розкриттю злочину, вказав, що після вчинення злочину ОСОБА_1 залишив місце проживання і перебував у міжнародному розшуку, однак на підтвердження вказаного факту суд відповідних матеріалів не досліджував.
До Касаційного кримінального суду надійшов відзив потерпілого ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому він погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі засудженого, просить змінити вирок Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року в частині призначеного покарання та призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі, з можливим застосуванням положень ст. 75 КК.
Заперечень на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Друченко Т.В. підтримала доводи, викладені у касаційних скаргах захисника Безпалої Г.М. та підзахисного ОСОБА_1, і просила їх задовольнити, а також врахувати позицію потерпілого ОСОБА_2, викладену у відзиві на касаційні скарги.
Щодо доводів прокурора у касаційній скарзі, зазначила, що просить звернути увагу на позицію прокурора який приймав участь у розгляді справи апеляційним судом, відшкодування шкоди потерпілому і те, що конфлікт виник із-за непорозуміння між двома чоловіками.
Засуджений ОСОБА_1 підтримав доводи викладені у своїй касаційній скарзі і у скарзі захисника та просив їх задовольнити, наполягаючи на пом`якшенні йому покарання у будь-якому випадку.
Щодо доводів касаційної скарги прокурора у кримінальному провадженні погодився з ними частково.
У судовому засіданні прокурор Данько Д.О. заперечувала проти касаційної скарги захисника та засудженого і просила їх відхилити, посилаючись на те, що призначене ОСОБА_1 апеляційним судом покарання повною мірою відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним КК, та особі засудженого.