Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 475/47/17
провадження № 61-27608св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Козаченка В. І., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (далі - ПАТ "Миколаївобленерго") про визнання недійсним наказу про звільнення, зміну формулювання звільнення, стягнення вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.
Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня 2007 року він був прийнятий на роботу електромонтером головного щита керування електростанцією 3 групи кваліфікації на Костянтинівській гідроелектростанції Арбузинського району Миколаївської області філії ПАТ "Миколаївобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - АТ "Миколаївобленерго").
11 січня 2017 року він разом з іншими працівниками відповідача був викликаний до управління кадрів товариства у м. Миколаїв, де усім було повідомлено про те, що вони мають написати заяви про звільнення з ПАТ "Миколаївобленерго" за власним бажанням. При цьому їм пояснили, що вони переводяться у розпорядження нових власників гідроелектростанції, де і будуть працевлаштовані.
Йому було відомо, що Фонд державного майна України за програмою приватизації продав Мигіївську та Костянтинівську гідроелектростанції філії ПАТ "Миколаївобленерго" новим власникам.
Він та інші працівники відповідача написали заяви про звільнення з роботи за власним бажанням. Того ж дня їм були видані трудові книжки із записом про звільнення.
Проте йому та іншим працівникам Костянтинівської гідроелектростанції було запропоновано самим домовлятися про працевлаштування у нового власника.
Не погодившись із таким рішенням відповідача, він вирішив анулювати свою заяву про звільнення за власним бажанням, але йому було повідомлено, що це неможливо, оскільки наказ про його звільнення вже підписаний, запис про звільнення внесений до трудової книжки.
За його письмовою заявою лише 21 січня 2017 року він отримав копію наказу ПАТ "Миколаївобленерго" від 11 січня 2017 року № 39-к про звільнення.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд визнати наказ ПАТ "Миколаївобленерго" від 11 січня 2017 року № 39-к про його звільнення недійсним, змінити формулювання звільнення, вказавши у рішенні причину звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, та стягнути на його користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з роботи відбулося відповідно до вимог закону. Суд також дійшов висновку про те, що доказів реорганізації відповідача суду не надав.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання наказу про звільнення недійсним скасовано, в цій частині позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним наказ ПАТ "Миколаївобленерго" від 11 січня 2017 року № 39-к про припинення трудового договору з ОСОБА_1 .
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що в заяві ПАТ "Миколаївобленерго" про звільнення ОСОБА_1 з роботи від 11 січня 2017 року будь-які поважні причини позивачем не зазначені.
За таких обставин у відповідача відповідно до вимог частини першої статті 38 КЗпП України не було права звільняти позивача з роботи 11 січня 2017 року.
Крім того, у суду не було правових підстав робити висновки відносно того, чи мала місце реорганізація чи скорочення штату робітників у ПАТ "Миколаївобленерго", оскільки відповідачем не вирішувалось питання про звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Миколаївобленерго", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просило скасувати рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що унаслідок неправильного тлумачення положень статті 38 КЗпП України суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про незаконність звільнення позивача за його заявою за власним бажанням до спливу двотижневого строку з моменту подання заяви.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Миколаївобленерго" на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2017 року і витребувано із Доманівського районного суду Миколаївської області цивільну справу № 475/47/17.
У травні 2018 року цивільна справа № 475/47/17 надійшла до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу № 475/47/17 призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним наказу про звільнення, зміну формулювання звільнення, стягнення вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що 20 серпня 2007 року ОСОБА_1 прийнятий електромонтером головного щита керування електростанцією 3 групи кваліфікації у філію ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" Арбузинського району (18 квітня 2011 року ВАТ "Миколаївобленерго" перейменоване у ПАТ "Миколаївобленерго").
11 січня 2017 року ОСОБА_1 власноруч написав заяву на ім`я генерального директора ПАТ "Миколаївобленерго" про звільнення з 11 січня 2017 року за власним бажанням. Зазначена заява містить резолюції про її погодження з відповідальними посадовими особами товариства.
Наказом ПАТ "Миколаївобленерго" від 11 січня 2017 року № 39-к про припинення трудового договору ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі поданої заяви з підстав, передбачених статтею 38 КЗпП України. З цим наказом ОСОБА_1 ознайомлений 11 січня 2017 року, про що свідчить його підпис на наказі.
11 січня 2017 року ОСОБА_1 надав ПАТ "Миколаївобленерго" письмову заяву, в якій просив видати йому копію наказу про його звільнення та відповісти на низку питань у письмовій формі, у тому числі про причини неповідомлення йому перед звільненням про наявність рівнозначної посади.