Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 569/11116/16-ц
провадження № 61-28707св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2016 року у складі судді Куцоконя Ю. П. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 06 червня 2017 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Григоренка М. П., Шеремет А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") про припинення договору поруки.
Позовна заява мотивована тим, що 03 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інвестиційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), назва якого в подальшому була змінена на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту (про застосування ануїтетної схеми погашення) № 11367595000, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 54 400 доларів США зі строком повернення до 02 лютого 2029 року.
03 липня 2008 року між ним ( ОСОБА_1 ) та АКІБ "УкрСиббанк" укладений договір поруки № 215162, за умовами якого він зобов`язався перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 11367595000.
З березня 2015 року ОСОБА_2 допустив прострочення платежів за кредитним договором № 11367595000. Банк звернувся до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості лише в грудні 2015 року, тобто більше, ніж через шість місяців з моменту виникнення заборгованості. Вимогу банку про добровільне погашення боргу він не отримував.
Банк мав право пред`явити вимогу про повернення прострочених платежів до нього, як до поручителя, виключно до 21 вересня 2015 року.
За таких обставин вважав, що порука є припиненою відповідно до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України і банк не має права на стягнення коштів з поручителя.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просив визнати припиненою поруку, встановлену договором поруки від 03 липня 2008 року № 215162.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивоване відсутністю правових підстав для припинення поруки відповідно до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки кредитором не пропущено шестимісячний строк з дня зміни строку виконання основного зобов`язання. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 січня 2016 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2016 року, що набрало законної сили, вже встановлено факти та правовідносини, які позивач намагається повторно з`ясувати у цій справі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Рівненського міського суду від 30 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для припинення поруки відповідно до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і правильності цих висновків не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій помилково не застосували норми частини четвертої статті 559 ЦК України щодо припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Вважав помилковим висновок суду про те, що перебіг шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя розпочався 09 жовтня 2015 року. Останній платіж за кредитним договором здійснений в лютому 2015 році. Прострочення платежів за кредитним договором виникло в березні 2015 році. Отже, саме з цього моменту у банку виникло право на пред`явлення позову. Кредитор мав право пред`явити вимогу про стягнення коштів до нього як до поручителя до 21 вересня 2011 року. Позовна заява подана більше, ніж через шість місяців з моменту виникнення заборгованості, - в грудні 2015 році. Письмових вимог про добровільне погашення боргу він не отримував, тоді як їх отримав лише позичальник. Безпідставним є твердження суду про те, що для вирішення цієї справи має значення наявність судового рішення в справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. При розгляді справи про стягнення кредитної заборгованості питання про припинення договору поруки не перевірялось, а тому суди не повинні враховувати зміст указаних судових рішень в силу положень статті 61 ЦПК України 2004 року.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали цивільної справи із Рівненського міського суду Рівненської області.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Фактичні обставини, встановлені судами
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.
03 липня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", назва якого в подальшому була змінена на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11367595000 (про застосування ануїтетної схеми погашення), за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 54 400 доларів США зі строком повернення до 02 лютого 2029 року в порядку і на умовах, що визначені договором (а. с. 13-16).
03 липня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 215162, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов`язання солідарно з позичальником відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх його зобов`язань, що виникли з кредитного договору.