Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 758/7065/13
провадження № 61-29399 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Київенерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі",
відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПрАТ "Київенерго") звернулося до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.
Позовна заява вмотивована тим, що за адресою: АДРЕСА_1, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, за яким ПАТ "Київенерго" здійснює постачання електроенергії до вказаного помешкання, де проживають споживачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
26 квітня 2012 року за адресою місця проживання відповідачів при проведенні планової заміни електролічильників представниками "Київенерго" було виявлено порушення, а саме: самовільне підключення до електричної мережі поза засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми підключення.
В результаті перевірки був складений акт № 113335 про порушення Правил користування електричною енергією та нарахована сума боргу за не обліковану електричну енергію в розмірі 3691,95 грн.
У зв`язку з наведеним, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за необліковану електричну енергію в зазначеному розмірі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 січня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ "Київенерго" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме відповідачі здійснили самовільне підключення до електричної мережі поза засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми підключення. У відповідачів був відсутній доступ до поквартирного приладу обліку електричної енергії, який знаходиться на сходовій клітині. Водночас, згідно п.11 Правил користування електричною енергією для населення, відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них, несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок. Відтак, підстави для покладення на відповідачів обов`язків щодо сплати вартості не облікованої електроенергії за порушення ПКЕЕН відсутні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 січня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача 3 691,95 грн. боргу за не обліковану електричну енергію.
Рішення апеляційного суду вмотивовано тим, що суд першої інстанції, неповно з`ясував обставини та зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи. Судом встановлено, що самовільне підключення було виконано кабелем від вихідної клеми загального вимикача до вхідної клеми автомата (25А) споживача. Крім того, при усуненні порушення - демонтажі провода самовільного підключення, напруга у розетках (плиті) відповідачів зникла.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляції є такими, що заслуговують на увагу, а позовні вимоги - обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відповідачі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просять скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року та залишити без змін рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 січня 2016 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга відповідачів мотивована тим, що відповідач не є особою, яка завдала шкоду, відповідно не може вважатись винною, доки цей факт не доведено судом. Позивачем не надано жодного доказу причетності відповідачів до виявленого порушення. Розподільчий щит, в якому знаходяться лічильники, закритий, опломбований та розташований поза межами квартири відповідачів. За вказаних обставин виключається фактична можливість відповідачів здійснити самовільне підключення до електричної мережі поза засобом обліку електричної енергії. Відсутність в акті № 113335 інформації щодо переліку струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі, виключала можливість розрахувати обсяг фактично спожитої електроенергії. Крім того, між позивачем та відповідачами відсутні договірні правовідносини, оскільки відповідний договір не укладався.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
Згідно заперечень на касаційну скаргу, поданих позивачем у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вбачається, що оскаржуване рішення Апеляційного суду м. Києва є обґрунтованим та законним. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, якщо він фактично користувався ними. Апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що саме відповідачі здійснили самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії, з порушенням схеми обліку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із Подільського районного суду м. Києва.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У вересні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла заява від АТ "Київенерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про заміну сторони її правонаступником, в якій АТ "Київенерго" просило замінити його на правонаступника ПАТ "ДТЕК Київські електромережі".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.