1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 330/19/16-ц

провадження № 61-17411св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2017 року у складі судді Дмитрюк О. В. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Кочеткова І. В., Гончар М. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Украсоцбанк" або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25 травня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 19 000,00 доларів США зі сплатою 12,2 % річних та строком повернення до 25 травня 2026 року.

11 жовтня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору від 24 травня 2006 року, якою змінено відсоткову ставку за користування кредитними коштами з 12,2 % річних на 14 % річних.

У звʼязку з неналежним виконанням відповідачем зобовʼязань за кредитним договором станом на 13 листопада 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 12 150,75 доларів США, що еквівалентно 278 461, 49 грн, яку банк просив стягнути на свою користь.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року, позовні вимоги ПАТ "Украсоцбанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 24 травня 2006 року № 06Ж096-К у розмірі 12 150,75 доларів США, що еквівалентно 278 461,49 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом - 10 668,79 доларів США, що еквівалентно 244 499,11 грн; заборгованість за відсотками - 1 145,02 доларів США, що еквівалентно 26 240,60 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 130,80 доларів США, що еквівалентно 2 997,57 грн; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 206,14 доларів США, що еквівалентно 4 724,21 грн та судовий збір в сумі 4 176,92 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що заборгованість за кредитним договором, яка утворилась внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобовʼязань за кредитним договором, підлягає стягненню з відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, оскільки прийняли розрахунок позивача як доказ боргу відповідача. Разом із тим предметом доказування у даній справі є не лише розмір заборгованості, а й правильність обчислення суми заборгованості та її складових (основної суми, відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій) у відповідності з умовами договору, що підлягає дослідженню в судовому засіданні.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ПАТ "Укрсоцбанк" подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витребувано з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя вищезазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 24 травня 2012 року ОСОБА_1 уклала з банком договір про надання споживчого кредиту № 06Ж096 (далі - договір) відповідно до якого банк надав їй кредит для придбання нерухомого майна - однокімнатної квартири у розмірі 19 000,00 доларів США зі сплатою 12,2 % річних та терміном повернення до 25 травня 2026 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору надання кредиту здійснювалось одним траншем у сумі 19 000,00 доларів США.

11 жовтня 2008 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору від 24 травня 2006 року, згідно з якою змінили відсоткову ставку за користування кредитними коштами з 12,2 % річних на 14 % річних.

У пункті 1.1.1 договору визначено порядок погашення кредиту за весь період користування кредитними коштами.

Відповідно до пункту 4.2 договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених пунктом 2.4 кредитного договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пунктами 1.1, 2.6.3, 3.2.3, 4.4, 5.4 кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у періоді прострочення.

Згідно з пунктом 4.5 договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.6, 3.3.7 кредитного договору, протягом більше 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, тому позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Пунктом 3.3.5 договору передбачено, що позичальник зобов`язаний дотримуватись положень кредитного договору, а також договорів, визначених пунктом 1.3 кредитного договору, за пунктом 3.3.7 - сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному пунктами 2.4, 2.5 кредитного договору, 3.3.8 - своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у порядку, визначеному пунктом 1.1 кредитного договору та достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти та можливі штрафні санкції у випадках, визначених пунктами 2.6.3, 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 кредитного договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 13 листопада 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 12 150,75 доларів США, що еквівалентно 278 461, 49 грн, що складається: із заборгованості за кредитом - 10 668,79 доларів США, що еквівалентно 244 499,11 грн; за відсотками - 1 145,02 доларів США, що еквівалентно 26 240,60 грн; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 130,80 доларів США, що еквівалентно 2 997,57 грн; пені за несвоєчасне повернення відсотків - 206,14 доларів США, що еквівалентно 4 724,21 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту