Постанова
Іменем України
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 200/16402/17
провадження № 61-775св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - кредитна спілка "Союз-Дніпро",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2018 року у складі судді Шевцової Т. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до кредитної спілки "Союз-Дніпро", третя особа - ОСОБА_2, у якому просила визнати недійсним кредитний договір № 184/16, укладений 10 лютого 2016 року між нею та кредитною спілкою "Союз-Дніпро" з моменту його укладення, застосувати наслідки недійсності правочину, визначити, що залишок тіла кредиту становить 9 110,00 грн та визнати недійсним договір поруки № 184/16, укладений 10 лютого 2016 року між кредитною спілкою "Союз-Дніпро" та ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 10 лютого 2016 року між нею та відповідачем укладено кредитний договір № 184/16 (далі - договір), згідно з яким кредитна установа цього ж дня надала їй кредит у розмірі 25 560 грн, який вона отримала за видатковим ордером № 23.
Пункт 1.1 договору передбачає, що в день отримання грошових коштів за кредитом, вона повинна сплатити КС "Союз-Дніпро" проценти із розрахунку 21,76 % на суму кредиту, що становить 5 560 грн. Вказану суму коштів вона сплатила у день отримання кредиту із отриманих від кредитної установи грошових коштів, однак будь-якого документу про отримання від неї процентів у розмірі 5 560 грн відповідач їй не надав.
Крім того, вищевказаним пунктом договору передбачено, що вона отримала кредит на умовах, встановлених договором, і повинна сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом, а з яких підстав вона повинна сплатити проценти 5 560 грн, не зазначено. Нарахування процентів за користування кредитом передбачено лише пунктом 4.1. договору, відповідно до якого проценти нараховуються щомісяця, із розрахунку 2,3 % на залишок заборгованості за кредитом.
Вважає, що передбачена договором умова про сплату нею 21,76 % від суми кредиту, крім нарахування 2,3 % за користування кредитом, вказує на нечесність та недобросовісність, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором. У розрахунках є колонка - фактично сплачені % за користування кредитом, в якій вказано що у березні, травні, червні, серпні, листопаді та грудні 2016 року вона всього сплатила процентів 5 779,56 грн. Про сплачені 10 лютого 2016 року проценти 5 560 грн у цій колонці не зазначено.
Позивач просила суд позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що при укладенні кредитного договору та договору поруки були дотримані усі вимоги чинного законодавства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги ту повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що оспорюваний договір відповідає вимогам законодавства.
Поза увагою судів залишилося те, що кредитний договір не відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", містить несправедливі умови, що порушують принцип добросовісності та призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, та свідчить про ведення нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Кредитна спілка "Союз-Дніпро" подала відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки "Союз-Дніпро", третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки.
Витребувано з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська зазначену справу.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2018 року відмовлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 10 лютого 2016 року між кредитною спілкою "Союз-Дніпро" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 184/16, згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 25 560 грн строком на 30 місяців та зобовʼязалась повернути його та сплатити проценти в порядку, визначеному пунктом 1.1.та розділом 4 кредитного договору. Факт отримання вищезазначеної суми кредиту підтверджується видатковим касовим ордером від 10 лютого 2016 року № 23.
Відповідно до пункту 4 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється за строк користування кредитом та нараховується на залишок заборгованості за кредитом в день отримання коштів та щомісяця із розрахунку 2,3 % на залишок заборгованості за кредитом, погашення заборгованості за договором здійснюється щомісяця у період з 10 по 16 число кожного місяця згідно графіку, при цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту наступного дня після дня надання кредиту позичальнику до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.
Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору кредит (цільове призначення) надавався ОСОБА_1 для придбання будинку та переоформлення.
На забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором 10 лютого 2016 року між кредитною спілкою "Союз-Дніпро" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 184/16, за умовами якого остання зобов`язалася відповідати перед банком за виконання зобов`язань щодо повернення коштів позичальником у солідарному з ним порядку.
При укладенні кредитного договору та договору поруки були дотримані усі вимоги чинного законодавства України.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила визнати кредитний договір №184/16, укладений 10 лютого 2016 року між нею та кредитною спілкою "Союз-Дніпро" і договір поруки №184/16, укладений 10 лютого 2016 року між кредитною спілкою "Союз-Дніпро" та ОСОБА_2, недійсними та визначити, що залишок тіла кредиту становить 9 110,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права