Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 695/1724/19
провадження № 61-15849св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Єльцова В. О., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
22 травня 2019 року позивач подала заяву про забезпечення позову, обґрунтовуючи заявлені вимоги наявністю у відповідачів майнового інтересу на спадкове майно та, враховуючи те, що оригінали правовстановлюючих документів, відсутність яких у позивача стали підставою для винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку спадкового майна, наявні лише у відповідачів, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення в зв`язку з ймовірною можливістю відчуження майна, що є предметом спору.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Заборонено відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо продажу, дарування, міни, реалізації, звернення стягнення та відчуження і зміни власника у будь-який спосіб:
- квартири АДРЕСА_1 ;
- квартири АДРЕСА_2 ;
- нежитлового приміщення, майстерні радіоелектронної апаратури, загальною площею 183, 80 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_3 ;
- нежитлового приміщення в літ. "А", загальною площею 66,30 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_4 ;
- будинку АДРЕСА_5 ;
- 1/2 частини домоволодіння на АДРЕСА_6 . .
Заборонено посадовим особам, що виконують функції державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо реєстрації переходу права власності у будь-якій формі та будь-який спосіб, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і вчиняти будь-які реєстраційні дії.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачі можуть розпорядитись на свій розсуд спірним майном, а тому у суду наявні підстави вважати, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У червні 2019 року ОСОБА_4, вважаючи, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та майнові інтереси, оскаржив ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2019 року про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджуєтьсявитягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 13 березня 2013 року за індексним номером 1177641.
Крім того, зазначав, що органами досудового слідства проводиться досудове слідство за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, по факту заволодіння 15 березня 2017 року невстановленими особами шахрайським способом вищевказаною квартирою, чим відповідно йому заподіяна шкода в особливо великих розмірах, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12017100060001259 від 18 березня 2017 року.
Просив скасувати оскаржувану ухвалу.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, закрито.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , апеляційний суд виходив із того, що оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_4 не вирішувалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_4 аргументована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою надані ним докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок апеляційного суду про те, що власником спірної квартири є ОСОБА_5, є передчасним, оскільки не підтверджений належними і допустимими доказами та спростовується відсутністю у спадкоємців правовстановлюючих документів, які посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_5 на спірне майно.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та витребувано з Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що між сторонами, які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, існує спір щодо нерухомого майна, належного за життя ОСОБА_5
22 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про його забезпечення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.