Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 535/1251/17
провадження № 61-39030 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2 ;
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;
відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство "Святослав";
представник відповідача - Нескородь Віталій Миколайович;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Святослав" на постанову апеляційного суду Полтавської області від 23 травня 2018 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Святослав" (далі - ПСП "Святослав") про визнання договору оренди землі припиненим та його розірвання, зобов`язання повернути земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що 11 жовтня 2007 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди землі, яка належала їй на праві приватної власності, розташованої на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області строком на 10 років, який було зареєстровано у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 січня 2008 року за № 040854500210.
29 вересня 2017 року вона звернулася до ПСП "Святослав" з листом-повідомленням про відмову продовжувати на новий строк дію договору оренди землі. Проте відповідач повідомив їй, що договір оренди землі продовжує діяти відповідно до додаткової угоди від 19 жовтня 2015 року, згідно з якою договір оренди землі було викладено у новій редакції, а саме строк дії цього договору становить сім років. Після отримання примірника додаткової угоди, вона довідалась, що з урахуванням змісту додаткової угоди від 19 жовтня 2015 року, строк дії договору оренди землі від 11 жовтня 2007 року зі змінами сплив у 2014 році, оскільки його було укладено на 7 років.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати договір оренди землі від 11 жовтня 2007 року, з урахуванням додаткової угоди від 19 жовтня 2015 року, укладений між нею та ПСП "Святослав", припиненим у зв`язку із закінченням строку його дії та розірвати його, зобов`язавши відповідача повернути належну їй земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2018 року у складі судді Якименко Т. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що строк дії договору оренди землі від 11 жовтня 2007 року, з урахуванням додаткової угоди від 12 жовтня 2015 року, який після цього діє ще 7 років (пункти 8, 43 додаткової угоди) не закінчився, а, отже, відсутні правові підстави для його розірвання і припинення, а відповідач умови договору виконує.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2018 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди землі припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, та зобов`язання повернути земельну ділянку скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Визнано припиненим з 25 січня 2018 року договір оренди землі від 11 жовтня 2007 року, з урахуванням додаткової угоди від 19 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ПСП "Святослав", у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Зобов`язано ПСП "Святослав" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,98 га, яка знаходиться на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, у стані не гіршому, ніж вона була надана в оренду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, укладаючи 19 жовтня 2015 року додаткову угоду до договору оренди землі, сторони уклали новий договір, а не просто внесли зміни до договору оренди землі від 11 жовтня 2007 року, як це передбачено пунктом 36 договору оренди землі. Викладаючи в новій редакції договір оренди землі та здійснюючи його державну реєстрацію, орендар, діючи недобросовісно, фактично анулював дію основного договору та узаконив своє переважне право на поновлення строку дії договору оренди землі ще до закінчення строку його дії усупереч вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, державна реєстрація додаткової угоди від 19 жовтня 2015 року була проведена 25 жовтня 2017 року, тобто через два роки після її укладення та фактично здійснена орендарем вже після отримання вимоги власника землі про повернення належної їй земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі. Оскільки додаткова угоди до договору оренди землі не відповідає вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі", тому у силу статті 215 ЦК України, згідно з якою недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), вона є нікчемною. Вимоги про розірвання договору оренди землі є безпідставними, так як згідно з частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" дострокове розірвання договору як спосіб судового захисту застосовується лише до чинних договорів, у яких не сплив строк дії договору, а строк дії спірного договору оренди сплив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПСП "Святослав"просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПСП "Святослав" про визнання договору оренди землі припиненим та його розірвання, зобов`язання повернути земельну ділянку за касаційною скаргою ПСП "Святослав" на постанову апеляційного суду Полтавської області від 23 травня 2018 року зупинено до залучення до участі у справі спадкоємців позивача - ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року поновлено касаційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задоволено. Залучено до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПСП "Святослав" мотивована тим, що у2015 році позивачці було запропоновано продовжити дію договору оренди землі строком на сім років за умови підвищення орендної плати з двох відсотків до шести відсотків. Тому 19 жовтня 2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої договір оренди землі було викладено в новій редакції, а 25 жовтня 2017 року проведено державну реєстрацію вказаної додаткової угоди.
Починаючи з 2015 року, ОСОБА_1 на виконання умов договору постійно отримувала орендну плату, зауважень чи претензій не заявляла. Договір оренди землі від 11 жовтня 2007 року та додаткова угода від 19 жовтня 2015 року укладені відповідно до положень статті 207 ЦК України у письмовій формі, підписані сторонами, що свідчать про те, що волевиявлення сторін було вільним, відповідало їх внутрішній волі, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, їх дії були спрямовані на набуття та зміну цивільних прав та обов`язків.
Доводи особи, яка подала відзив
У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою. Посилалась на те, що договір оренди землі від 11 жовтня 2007 року було зареєстровано у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємстві "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 січня 2008 року. Відповідно до пункту 43 договору оренди землі від 11 жовтня 2007 року зазначений договір набрав чинності 25 січня 2008 року, а тому висновок апеляційного суду про закінчення 25 січня 2018 року строку дії договору оренди землі є правильним.
На виконання вимог статті 34 Закону України "Про оренду землі" позивачка за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору, направила на ім`я директора ПСП "Святослав" заяву від 01 вересня 2017 року, в якій повідомила про те, що не має наміру продовжувати дію договору оренди землі від 11 жовтня 2017 року, у зв`язку з чим просила після збору врожаю будь-яких польових робіт не проводити і повернути їй орендовану земельну ділянку у стані не гіршому, ніж вона була надана в оренду. Зазначений лист ПСП "Святослав" отримало 03 жовтня 2017 року, а дії щодо реєстрації права оренди на підставі додаткової угоди від 19 жовтня 2015 року відповідач вчинив через 27 днів після отримання від позивача заяви про відмову від продовження договору оренди землі. Також зазначала, що відповідно до умов додаткової угоди від 19 жовтня 2015 року сторонами договору фактично було змінено строк дії договору з 10 років на 7 років, а тому додаткову угоду укладено після спливу основного договору.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 була власником земельної ділянки площею 4,98 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку від 02 лютого 2006 року.
11 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ПСП "Святослав" було укладено договір оренди землі вказаної вище земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстровано 25 січня 2008 року у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" за №040854500210.
19 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ПСП "Святослав" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 11 жовтня 2007 року, відповідно до якої договір оренди землі було викладено в новій редакції, державну реєстрації якої було проведено 25 жовтня 2017 року.
Відповідно до пунктів 8, 43 вищевказаної додаткової угоди договір оренди землі укладено на 7 років з правом пролонгації. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами строком на 7 років.
Листом від 01 вересня 2017 року ОСОБА_1 попередила ПСП "Святослав" про небажання продовжувати дію укладеного між ними договору оренди землі від 11 жовтня 2007 року та просила після збору урожаю не проводити будь-яких польових робіт на вищевказаній земельній ділянці і повернути її у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому вона була одержана в оренду.