1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

26 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 202/436/17

провадження № 61-38441св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області,

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року у складі судді Волошина Є. В. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Пономарь З. М.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року (цивільна справа №182/2042/15-ц) було визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 01 березня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд", та визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 у буд. літ. А-2, нежитлове приміщення № 1, поз. 1-10, загальною площею 171,9 кв. м; стягнуто заборгованість з орендної плати. Разом з цим, вищезазначене спірне нерухоме майно відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року у справі № 40/287, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 15 червня 2010 року, відносилось до державної власності. В подальшому рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року (цивільна справа № 182/2042/15-ц) було скасовано рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено у повному обсязі. Однак, 16 лютого 2016 року спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу було відчужене ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , який, у свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу від 24 листопада 2016 року відчужив спірне нерухоме майно ОСОБА_1 . Прокурор зазначив, що оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння поза волею власника - регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, останнє на підставі частини першої статті 388 ЦК України підлягає поверненню державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор просив витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській областінежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 літ. А-2, нежитлове приміщення № 1, поз. 1-10, загальною площею 171,9 кв. м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 літ. А-2, нежитлове приміщення № 1, поз. 1-10, загальною площею 171,9 кв. м.

Додатковим рішенням цього ж суду від 10 травня 2017 року вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нерухоме майно вибуло з володіння держави на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, тобто вибуло з володіння власника поза його волею, а тому це нерухоме майно підлягає витребуванню у останнього набувача ОСОБА_1 за правилами статті 388 ЦК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку про витребування спірної нерухомості у ОСОБА_1, оскільки ця нерухомість вибула із володіння держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області поза її волею.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача. Заявник вказує, що суди не в повному обсязі з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи, неправильно застосували положення статтей 387, 388 ЦК України. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують право держави на спірне нежитлове приміщення.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, вказуючи на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

31 липня 2018 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

У серпні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року у справі №40/287, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15 червня 2010 року, позов регіонального відділення Фонду державного майна України задоволено частково, визнано неправомірним включення до статутного фонду ВАТ "БМФ" "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську, а саме: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 ; визнано недійсним наказ комітету економіки Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 27 січня 1995 року № 114 в частині включення до статутного фонду ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" цих гуртожитків; визнано недійсним акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного ВАТ БМФ "Дніпроважбуд", затверджений заступником голови Дніпропетровського облвиконкому від 21 грудня 1994 року, в частині включення до статутного фонду ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитків у м. Дніпропетровську: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 ; визнано право власності за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на вказані гуртожитки: АДРЕСА_2 АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, підвал та прибудинкові споруди гуртожитку АДРЕСА_5 та 2, 4, 5 поверхи, прибудинкові споруди гуртожитку АДРЕСА_6 ; вилучено із незаконного володіння ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" вказані гуртожитки.

Разом з цим, станом на 22 грудня 2016 року право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 171,9 кв. м, було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення номер 2435, посвідченого 24 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р. О.

Передумовою укладення цього договору став договір купівлі-продажу від 16 лютого 2016 року, згідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купив вищезазначене спірне нежитлове приміщення.

В свою чергу, ОСОБА_2 набув право власності на вищезазначене нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 171,9 кв. м, на підставі рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства БМ "Дніпроважбуд" про визнання договору дійсним, визнання права власності на нерухоме майно та стягнення заборгованості з орендної плати (цивільна справа № 184/2042/15-ц).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року у справі № 184/2042/15-ц вищезазначене рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року було скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності на спірне нежитлове приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати було відмовлено.


................
Перейти до повного тексту