Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 444/852/15-ц
провадження № 61-45747св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області, у складі судді Мартинишин Я. М., від 02 червня
2015 року та постанову Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., від 18 вересня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк), звернулося до Жовківського районного суду Львівської областіз позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 квітня 2008 року відповідач ОСОБА_1 уклала із позивачем кредитний договір № E/V 3711/1, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 100 000 доларів США, на термін
до 18 квітня 2018 року.
Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється у такому порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_1, повинна надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за процентами, комісією, а також іншими витратами згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 сплачує банку проценти за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені договори поруки.
В порушення положень статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 26 лютого 2015 року утворилася заборгованість в загальній сумі 320 089, 35 доларів США, з яких: 144 022, 99 доларів США заборгованість за кредитом; 114 549, 04 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом; 46 267, 04 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором та штрафи:
8, 33 доларів США (фіксована складова) та 15 241, 95 доларів США (процентна складова), яку позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь, разом з понесеними судовими витратами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області
від 02 червня 2015 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором
від 18 квітня 2008 року № E/V 3711/1 у розмірі 9 605 881, 52 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції виходив з того, що 18 квітня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № E/V 3711/1, зобов`язання за яким відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала, а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як поручителі за кредитним договором взяли на себе зобов`язання нести солідарну з
ОСОБА_1 відповідальність за невиконання умов зазначеного кредитного договору. Розмір заборгованість за кредитним договором суд вважав доведеною.
Ухвалами Жовківського районного суду Львівської області від 06 лютого
2018 року та 20 лютого 2018 року залишено без задоволення заяви
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 02 червня 2015 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задоволено частково, а заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області
від 02 червня 2015 року змінено та викладено резолютивну частину рішення в такій редакції.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 квітня
2008 року № E/V 3711/1 у розмірі 9 605 881, 52 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь
АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 квітня
2008 року № E/V 3711/1 у розмірі 9 605 881, 52 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь
АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 квітня
2008 року № E/V 3711/1 у розмірі 9 605 881, 52 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Приймаючи постанову від 18 вересня 2018 року, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції, які відповідають положенням закону та доказам, що містяться в матеріалах справи.
Викладаючи резолютивну частину рішення місцевого суду в новій редакції, апеляційний суд виходив з того, що поручителями укладені окремі договори поруки, за якими кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником, як солідарні боржники, хоча і за порушення умов одного й того ж кредитного договору.
Колегія суддів відхилила, як безпідставні доводи апеляційної скарги
ОСОБА_1 щодо заперечення нею фактів укладення кредитного договору, виконання підписів, що містяться в кредитній угоді № E/V 3711/1 від 18 квітня 2008 року та договорі про видачу траншу, отримання через касу банку будь-яких кредитних коштів, ознайомлення з умовами кредитування та про орієнтовану сукупну вартість кредиту, про переваги однієї схеми кредитування перед іншою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвали по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 02 червня 2015 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня
2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 444/852/15-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У квітні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року зупинено виконання оскаржених судових рішень до закінчення касаційного провадження.
03 жовтня 2019 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 444/852/15-ц передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій.
Судом апеляційної інстанції було необґрунтовано відмовлено у задоволенні її клопотань про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи, внаслідок чого вона була позбавлена можливості захистити свої права в судовому порядку.
Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки нарахуванню
АТ КБ "ПриватБанк" в односторонньому порядку процентів за користування кредитом в збільшеному розмірі.
Вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є невірним, необґрунтованим та недоведеним.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують факт отримання нею, як позичальником, кредитних коштів.
Стверджує, що позивачем пропущений строк позовної давності стосовно частини заборгованості, чому не надано належної оцінки апеляційним судом.
Позивачем не дотримано положень статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення не врахували, що у АТ КБ "ПриватБанк" відсутні підстави для пред`явлення вимог до поручителів, оскільки порука, яка виникла на підставі договорів поруки, є припиненою.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ "ПриватБанк" на касаційну скаргу, в якому позивач посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Іншими учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 18 квітня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та
ОСОБА_1 укладено кредитну угоду № Е/V 3711/1, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 100 000 доларів США з терміном користування кредитом до 18 квітня 2018 року, а позичальник взяла на себе обов`язок сплачувати кредит та проценти за користування кредитом згідно графіку щомісячних платежів.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором
18 квітня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори поруки, пунктом 2 яких передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник. Згідно умов цих договорів у випадку порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Позивач по справі виконав свої зобов`язання за договором та надав позичальникові передбачену цим договором суму грошових коштів.
Позичальник із вересня 2013 року умови договору належно не виконував.
12 березня 2015 року відповідачам по справі направлено вимогу про сплату простроченої суми заборгованості за договором.
Станом на 26 лютого 2015 заборгованість ОСОБА_1 за кредитною угодою № Е/V 3711/1 від 18 квітня 2008 року становить 320 089, 35 доларів США, що складається з: 144 022, 99 доларів США заборгованості за кредитом;
114 549, 04 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом; 46 267, 04 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, а також штрафів відповідно до умов кредитного договору:
8,33 доларів США штраф (фіксована частина), 15 241,95 доларів США штраф (процентна складова).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення в повній мірі не відповідають.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).