Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 591/5672/18
провадження № 61-12676св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Сумського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Хвостика С. Г., Собини О. І., Левченко Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про визнання іпотеки припиненою та виключення записів з державних реєстрів щодо обтяження нерухомого майна.
Позовна заява мотивована тим, що 07 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі -
ЗАТ КБ "ПриватБанк"), яке в подальшому перейменовано в АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2 укладено договір про іпотечний кредит № SUC0G0000002196, згідно з яким остання отримала кредитні кошти у розмірі 126 250 грн
на придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, зі сплатою 15% річних за користування кредитом та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, строком користування
до 07 грудня 2031 року.
Згідно з пунктами 1.5, 2.4 кредитного договору погашення платежів за кредитом здійснюється виключно у національній валюті України - гривні, в період до
07 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладення договору, ануїтентними платежами у розмірі 1 643,76 грн. У пункті 6.4 кредитного договору сторони погодили нарахування пені у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не менше 1 гривні. Крім того,
пунктом 6.6 кредитного договору сторони погодили нарахування штрафу у розмірі 10% від суми невиконаного зобов`язання.
В забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором 07 грудня
2007 року, між банком та ОСОБА_2, укладений іпотечний договір № SUC0G0000002196, згідно з яким іпотекодавець - ОСОБА_2 з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передала в іпотеку нерухоме майно житлового призначення, що стане власністю іпотекодавця у майбутньому, а саме: двокімнатну квартиру зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном загальною площею 44,85 кв.м, житловою площею
29,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки придбаний іпотекодавцем на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалкою К. Д. 07 грудня 2007 року.
Позивач вказував, що на момент укладання іпотечного договору не було здійснено державної реєстрації предмета іпотеки у встановленому законодавством порядку.
Після державної реєстрації договору купівлі-продажу квартири (предмета іпотеки) в КП "Сумське міське БТІ" 18 грудня 2007 року між відповідачем та ОСОБА_2 був укладений договір про внесення змін до іпотечного договору.
04 серпня 2008 року ОСОБА_2 була складена заява, якою вона повідомила банк про прийняте рішення змінити валюту кредиту за договором про іпотечний кредит № SUC0G0000002196 від 07 грудня 2007 року та просила залишок заборгованості за договором у розмірі 113 103,35 грн конвертувати
в валюту - долар США за курсом процесинга на дату укладення додаткової угоди до договору та встановити строк кредитування 288 місяців.
Також позивач зазначав, що 11 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № SUC0G10000002196 від 07 грудня 2007 року, відповідно до якої всі істотні умови попереднього договору були повністю змінені і викладені у новій редакції:
"підпункт 1.1 банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений в
пункті 8.1 цього договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, процентів, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у розділі 8 договору. Кредит надається в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплаті процентів, винагороди в зазначені даним договором строки.
підпункт 8.1 банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом: перерахування на рахунок № НОМЕР_1 на строк з 11 серпня 2008 року по 07 грудня 2031 року включно, у вигляді строкового кредиту у розмірі
24 443,65 доларів США на наступні цілі: на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно пункту 7.2 даного договору. Станом на 11 серпня 2008 року залишок заборгованості за договором про іпотечний кредит № SUC0GI0000002196 від 07 грудня 2007 року складає 113 418,53 грн, що еквівалентно 24 443,65 доларів США.
підпункт 8.2 для виконання даного договору банк відкриває позичальнику: рахунок № НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитом, процентами, винагороді та іншими платежами".
Відповідно до підпунктів 5.3, 5.5 додаткової угоди сторони погодили сплату штрафу у розмірі 250 грн + 5% від суми позову та встановили строк позовної давності тривалістю 5 років.
Позивач зазначав, що 11 серпня 2008 року ОСОБА_2 підписала заяву про продаж іноземної валюти, якою доручила ЗАТ КБ "ПриватБанк" продати отримані за додатковою угодою 24 443,65 доларів США і купити 113 418,53 грн для перерахування цих коштів на відповідний рахунок для погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № SUC0G0000002196
від 07 грудня 2007 року.
В цей же день між банком та ОСОБА_2 укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит від 07 грудня 2007 року, якою сторони домовились про те, що залишок коштів по "гривневому" договору про іпотечний кредит
від 07 грудня 2007 року (113 418,53 грн) буде переведений за діючим на той час курсом у долар США (24 443,65 доларів США) і на цю суму буде укладена додаткова угода.
На думку позивача, з часу укладення додаткової угоди позичальник повинен повернути банку зазначену в ній суму кредиту - 24 443,65 доларів США, в той же час "гривневий" кредит за договором про іпотечний кредит № SUC0G0000002196 від 07 грудня 2007 року є сплаченим (виконаним).
Позивач вважав, що умовами додаткової угоди від 11 серпня 2008 року була змінена не тільки валюта кредиту, але й інші істотні умови кредитного договору від 07 грудня 2007 року, зокрема, процентна ставка за користування кредитними коштами, винагорода, інші платежі тощо.
Пунктом "відповідальність сторін" в додатковій угоді в значній мірі розширені можливості застосування відповідачем санкцій фінансового характеру до позивача: введено можливість накладення штрафу, збільшено строк позовної давності; валюта кредитування - з національної валюти - гривні змінена на долар США; розмір процентної ставки за користування кредитом: кредитний договір - 1,25% на місяць, додаткова угода - 1,17% на місяць, і хоча процентна ставка начебто нижча, однак враховуючи, що мова йде про долар США, реальна сума збільшується; винагорода за резервування ресурсів - в кредитному договорі взагалі не була передбачена, але наявна в додатковій угоді.
На думку позивача, додаткова угода є ні чим іншим як новим кредитним договором, укладеним за іншими істотними умовами, ніж кредитний договір, який припинився з часу укладення цієї додаткової угоди, а отже припинилася і іпотека, що забезпечувала це зобов`язання. 11 серпня 2008 року фактично укладено новий кредитний договір з абсолютно новими умовами, при цьому заборгованість за гривневим кредитним договором повністю погашена, що підтверджено заявою про продаж іноземної валюти. Таким чином на даний час існує лише заборгованість у доларах США на підставі додаткової угоди.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а ОСОБА_1 будучи її спадкоємцем прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на невизнання банком його права на припинення застави у зв`язку з припиненням основного зобов`язання, забезпеченого заставою.
Вказував, що з 11 серпня 2008 року, тобто з часу припинення основного зобов`язання - договору про іпотечний кредит, припинилась і застава (іпотека) за іпотечним договором від 07 грудня 2007 року, укладеним між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, яка забезпечувала це зобов`язання, оскільки застава (іпотека) належного останній на праві власності нерухомого майна, яка є похідною від основного зобов`язання, припиняється у зв`язку з припиненням основного зобов`язання, яке нею забезпечувалося.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд:
- визнати такою, що припинена з 11 серпня 2008 року внаслідок припинення (виконання) основного зобов`язання іпотеку відповідно до іпотечного договору № SUC0GI0000002196 від 07 грудня 2007 року, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалкою К. Д. та зареєстрованого за № 6868 та договору про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалкою К. Д. 07 грудня 2007 року за № 6868, укладеного 18 грудня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалкою К. Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 7076,
- виключити запис з Державного реєстру іпотек обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалкою К. Д.; виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження вказаної квартири, відчуження якої заборонено згідно реєстраційного запису
від 18 грудня 2007 року за № 6253507, внесений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалкою К. Д.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2019 року, ухваленим у складі судді Сидоренко А. П., в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт укладення додаткової угоди від 11 серпня 2008 року свідчить про те, що сторони додатково погодили нові умови кредитних правовідносин, які врегульовані первісним правочином - іпотечним договором від 07 грудня 2007 року за
№ SUC0GІ0000002196, а тому посилання позивача щодо припинення основного зобов`язання внаслідок укладення додаткової угоди суд вважав безпідставними.
Суд першої інстанції також зазначив, що відповідно до пункту 1 іпотечного договору від 07 грудня 2007 року термін "договір про іпотечний кредит" використовується у значенні "договір про іпотечний кредит № SUC0G0000002196 від 07 грудня 2007 року", укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, а також щодо усіх додаткових угод, додатків, змін та доповнень до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання, тому іпотека є дійсною і для укладеної між ОСОБА_2 та
ЗАТ КБ "ПриватБанк" додаткової угоди від 11 серпня 2008 року і продовжує забезпечувати виконання зобов`язання за кредитним договором з урахуванням змін, внесених додатковою угодою.
Врахувавши, що зобов`язання за додатковою угодою від 11 серпня 2008 року не були виконані на момент смерті ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування статті 17 Закону України "Про іпотеку", згідно якої іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання.
Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог щодо виключення запису з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, оскільки такі вимоги вважав похідними від позовної вимоги про визнання іпотеки припиненою у задоволенні якої відмовлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Щербак С. В. задоволено, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Припинено іпотечний договір № SUC0GІ0000002196 від 07 грудня 2007 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є
АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалкою К. Д. і зареєстрований в реєстрі за № 6868 та договір від 18 грудня 2007 року про внесення змін до іпотечного договору № SUC0GІ0000002196 від 07 грудня 2007 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалкою К. Д. і зареєстрований в реєстрі за № 7075 та № 7076. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, 11 серпня
2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит від 07 грудня 2007 року за № SUC0G0000002196, яка за своєю юридичною природою є новим зобов`язанням, а з часу перерахування коштів на погашення залишку заборгованості за договором про іпотечний кредит від 07 грудня 2007 року заборгованість за цим договором погашена.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що укладаючи додаткову угоду від 11 серпня 2008 року, сторони узгодили інші істотні умови кредитного договору, ніж ті, що були передбачені кредитним договором
від 07 грудня 2007 року, а зобов`язання за вказаним кредитним договором про іпотечний кредит є виконаними, тому позовні вимоги про припинення іпотечного договору № SUC0GІ0000002196 від 07 грудня 2007 року та договору від 18 грудня 2007 року про внесення змін до іпотечного договору вважав такими, що підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині виключення запису з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1, за наявності судового рішення про припинення іпотеки, не позбавлений можливості у позасудовому порядку вирішити питання про зняття обтяжень нерухомого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,
представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Пац Є. О., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 23 травня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання іпотеки припиненою та залишити в цій частині в силі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2019 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справи та витребувано її матеріали із Зарічного районного суду м. Суми.
У серпні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку апеляційного суду про те, що додаткова угода укладена між банком та ОСОБА_2 є новим кредитним договором. Вказаною додатковою угодою сторони лише внесли зміни до договору про іпотечний кредит від 07 грудня 2007 року. На думку заявника, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про припинення зобов`язання за кредитним договором від 07 грудня 2007 року з моменту укладення сторонами додаткової угоди.
На момент смерті позичальника ОСОБА_2 зобов`язання за основним договором не виконані, тому відсутні підстави для застосування до правовідносин статті 17 Закону України "Про іпотеку", якою визначено порядок
припинення іпотеки, внаслідок припинення зобов`язання за основним договором, у забезпечення якого укладено договір іпотеки.
Касаційна скарга не містить доводів про незаконність постанови апеляційного суду щодо вирішення позовних вимог про виключення записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, у зв`язку із чим згідно вимог статті 400 ЦПК України справа у вказаній частині Верховним Судом не переглядається.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", у якому посилається на те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не спростовують висновку апеляційного суду, постанова якого ухвалена відповідно до вимог чинного законодавства. Судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права.