Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 526/2584/16-ц
провадження № 61-25665 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ;
відповідач - приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_11 - на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року у складі судді Горошка А. М. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 рокуу складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Обідіної О. І., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (далі - ПрАТ "Райз-Максимко") про стягнення заборгованості з орендної плати.
Позовна заява мотивована тим, що вони є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, та протягом багатьох років перебували у правовідносинах з ПрАТ "Райз-Максимко", предметом яких була оренда землі. З метою належного використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у серпні 2009 року вони уклали договори оренди землі з відповідачем. Згідно з пунктами 9 і 31 кожного із договорів відповідач зобов`язувався сплачувати у визначені договорами строки орендну плату у погодженій формі та розмірах, не порушуючи вимог чинного законодавства. Особливості встановлення розміру, форми, строків внесення орендної плати визначені Законом України "Про оренду землі", а щодо земельного паю, земельної ділянки сільськогосподарського призначення в частині розміру Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)". Згідно з частиною другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. У кожному з договорів оренди землі пунктом 11 передбачено, що виплата орендної плати здійснюється протягом сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня поточного року.
Пунктом 13 договорів оренди землі передбачено можливість перегляду сторонами орендної плати за взаємною згодою. Відповідач, керуючись положеннями пункту 13 договорів оренди землі, запропонував їм зміни до розміру орендної плати шляхом її поступового збільшення, зокрема, у 2012- 2013 роках - до 4 %, а у 2014 та 2015 роках - до 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що було відображено у бухгалтерських документах орендаря і книжках орендодавців за відповідними договорами і, як наслідок, щорічно перераховувалася орендна плата. Такі дії вчинялися орендарем з усіма орендодавцями с. Ціпки Гадяцького району Полтавської області, з якими були укладені договори оренди землі, без будь-яких виключень.
У 2015 році розмір орендної плати сторонами був підтверджений на рівні 5 %, перерахований відповідачем, виходячи із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 98 119 грн 77 коп., що було відображено у відповідних обліково-звітних документах орендаря і книжках орендодавців, зокрема, річних розрахункових листах.
Зазначали, що зміна розміру орендної плати є однією із істотних умов згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі", а тому на підставі статей 23, 30 цього ж закону здійснюється за згодою сторін. Викладені вище записи орендарем до книжок орендодавців погоджені з орендодавцями шляхом підпису. Разом з тим, зміна розміру орендної плати є зміною умов договору оренди, додаткова угода до договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати має бути укладена у письмовій формі.
В період здійснення розрахунків за 2015 рік їм стало відомо, що орендна плата за поточний сільськогосподарський рік окремим орендодавцям відповідачем самовільно зменшена з 5 % до 3 % за надані в оренду земельні ділянки, незважаючи на усні і письмові заперечення позивачів, і за один земельний пай склала в середньому 2 289 грн 54 коп., що на 1 526 грн 36 коп. менше, ніж розраховано відповідачем на початку 2015 сільськогосподарського року. Заслуговує на увагу також та обставина, що видана орендна плата за 2015 рік значно нижча від виплати її у попередні роки.
Разом з тим, у частини орендодавців сусідніх земельних ділянок орендна плата у 2015 році залишилась на рівні 5 %. Відповідач свідомо занизив розмір нарахованої орендної плати за земельну ділянку (пай), поклавши в основу розрахунків терміни дії договору в межах календарного року, при цьому проігнорувавши поняття "сільськогосподарський рік" і положення пунктів 11 і 21 договорів оренди землі. Наслідком протиправної поведінки відповідача, яка виразилася у неправильних розрахунках, а також самовільному зменшенні орендної плати за 2015 рік з 5 до 3 % стало утворення заборгованості по сплаті орендної плати позивачам.
Згідно з пунктом 14 договорів оренди землі у разі невнесення орендної плати (її частини) у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України від невиплаченої суми за кожен день прострочення.
Ураховуючи викладене, позивачі просили суд стягнути з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь: ОСОБА_8 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 920 у розмірі 3 613 грн 27 коп. та пеню у розмірі 707 грн 09 коп.; ОСОБА_9 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 923 у розмірі 1 806 грн 97 коп. та пеню у розмірі 353 грн 57 коп.; ОСОБА_10 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 924 у розмірі 1 807 грн 05 коп. та пеню у розмірі 353 грн 60 коп.; ОСОБА_1 частину невиплаченої орендної плати за договорами оренди землі від 16 серпня 2009 року № 848 і № 848-1 у розмірі 3 022 грн 44 коп. та пеню у розмірі 632 грн 66 коп.; ОСОБА_2 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 940 у розмірі 1 936 грн 51 коп. та пеню у розмірі 343 грн 44 коп.; ОСОБА_3 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 941 у розмірі 1 936 грн 51 коп. та пеню у розмірі 343 грн 44 коп.; ОСОБА_4 частину невиплаченої орендної плати за договорами оренди землі від 17 серпня 2009 року № 928 і № 929 у розмірі 4 904 грн 84 коп. та пеню у розмірі 1 025 грн 71 коп.; ОСОБА_5 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 18 серпня 2009 року № 1063 у розмірі 1 727 грн 65 коп. та пеню у розмірі 332 грн 78 коп.; ОСОБА_6 частину невиплаченої орендної плати за договорами від 18 серпня 2009 року № 1066 і №1067-1 у розмірі 2 401 грн 37 коп. та пеню у розмірі 470 грн 16 коп.; ОСОБА_7 частину невиплаченої орендної плати за договором оренди землі від 20 серпня 2009 року № 1112 у розмірі 3 277 грн 21 коп. та пеню у розмірі 652 грн 35 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь ОСОБА_1 за договором оренди землі від 16 серпня 2009 року № 848, зареєстрованого 13 грудня 2010 року, та договором оренди землі від 16 серпня 2009 року № 848-1, зареєстрованого 13 грудня 2010 року, пеню в сумі 19 грн 22 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь ОСОБА_2 за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 940, зареєстрованого 17 листопада 2010 року, пеню в сумі 0 (нуль) грн 33 коп. Стягнуто з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь ОСОБА_3 за договором оренди землі від 17 серпня 2009 року № 941, зареєстрованого 17 листопада 2010 року, пеню в сумі 0 (нуль) грн 33 коп. Стягнуто з ПрАТ "Райз-Максимко" на користь ОСОБА_6 за договором оренди землі від 18 серпня 2009 року № 1067-1, зареєстрованого 13 грудня 2010 року, заборгованість по орендній платі у сумі 7 (сім) грн 79 коп., а також за договором оренди землі від 18 серпня 2009 року № 1067-1, зареєстрованого 13 грудня 2010 року, та договором оренди землі від 18 серпня 2009 року № 1066, зареєстрованого 06 грудня 2010 року, пеню в сумі 29 (двадцять дев`ять) грн 56 коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що щорічна орендна плата за користування земельними ділянками визначена умовами договору у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної діялнки, а тому виплата орендної плати у вказаному розмірі за 2015 рік відповідає вимогам закону і положенням договорів оренди землі. Проте за деякими договорами оренди землі виплата орендної плати була здійснена поза межами строку визначеного умовами договору, а тому є підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов`язання.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_11 - відхилено. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що відповідно до умов договорів оренди землі сторонами узгоджено, що мінімальний розмір щорічної орендної плати за користування земельною ділянкою складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У визначеній законом формі додаткові угоди про внесення змін до умов договорів в частині збільшення розміру орендної плати між сторонами не укладалися. Погодження збільшення розміру орендної плати у річних розрахункових листах не можна вважати внесенням змін до договору оренди землі у визначеному законом порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року ОСОБА_7 та представник ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_11 - подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просили оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 526/2584/16-ц із Гадяцького районного суду Полтавської області справу.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції встановив, що у річних розрахункових листах за 2014-2015 роки орендарем визначено процент виплати орендної плати на рівні 5 %, який погоджено з орендодавцями, проте зазначену обставину суд не вважав внесенням змін до договору у визначеному законом порядку. Підтвердженням внесення змін до договору оренди землі в частині орендної плати є річні розрахункові листи в книжках орендодавців, які заповнювалися відповідальною особою відповідача та довідка про встановлення, нарахування і виплату орендної плати позивачам у 2012-2014 роках. Зміни до договорів в частині виплати орендної плати в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки були здійснені в першій половині 2014 року, а тому така зміна орендної плати ще не передбачала державної реєстрації.
Зазначали, що згідно з пунктом 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 та листом Державної реєстраційної служби України від 05 березня 2014 року № 462/22-14-05, відсутні правові підстави для державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати станом до 01 червня 2014 року. Тому зміни орендної плати до 01 червня 2014 року без державної реєстрації відповідає вимогам закону.
Вважали помилковим висновок суду про те, що припинення дії договору зумовлює припинення існуючих між сторонами взаємних прав і обов`язків, зокрема, щодо сплати орендної плати, оскільки судом не враховано поняття "сільськогосподарський рік" і положення пунктів 11 і 21 договорів оренди землі. Зокрема, в рішенні суду зазначено, що закінчення дії договору є підставою для припинення обов`язків орендаря щодо нарахування орендної плати.
Пунктом 11 договорів оренди землі передбачено, що орендна плата виплачується в такі строки: протягом сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня поточного року.
Пунктом 21 договорів оренди землі передбачено, що повернення земельної ділянки у зв`язку з припиненням дії договору в будь-якому випадку здійснюється орендарем тільки після закінчення збирання врожаю сільськогосподарської продукції із орендованої земельної ділянки (того року, в якому відбулося припинення дії договору).
У всіх випадках земельні ділянки орендарем передавалися орендодавцям тільки після збирання врожаю, незважаючи на те, що термін дії договорів закінчувався значно раніше. У цьому є особливість договорів оренди землі в порівнянні з іншими видами договірних відносин, наприклад, оренди транспортного засобу, оренди житла, перевезення, доручення тощо.
Вважали необґрунтованою позицію суду щодо питання розрахунку орендної плати в межах кількості календарних днів, яка є такою, що порушує права орендодавців на отримання належної плати за користування земельними ділянками в межах повного сільськогосподарського року.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Державними актами посвідчено право приватної власності громадян на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах території Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, а саме: ОСОБА_8 - земельну ділянку площею 7,691 га, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 - земельні ділянки площею по 3,640 га ; ОСОБА_1 - земельні ділянки площею 3,413 га; ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 3,623 га; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3, 622 га; ОСОБА_4 - земельні ділянки площею 6,269 га і 3,37 га; ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 3,067 га; ОСОБА_6 - земельну ділянку площею 3,267 га і частину земельної ділянки площею 1,054 га; ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 7,200 га.
ПрАТ "Райз-Максимко" з кожним позивачем окремо були укладені договори оренди землі, об`єктами яких виступали зазначені вище земельні ділянки, а саме: договір оренди землі від 17 серпня 2009 року № 920 із ОСОБА_8, зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - Гадяцький РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"); від 17 серпня 2009 року № 923 із ОСОБА_9, зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 924 із ОСОБА_10 , зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 16 серпня 2009 року № 848 із ОСОБА_1, зареєстрований 13 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 16 серпня 2009 року № 848-1 із ОСОБА_1, зареєстрований 13 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 940 із ОСОБА_2, зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 941 із ОСОБА_3, зареєстрований 17 листопада 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 928 із ОСОБА_4, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 17 серпня 2009 року № 929 із ОСОБА_4, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 18 серпня 2009 року № 1063 із ОСОБА_5, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 18 серпня 2009 року № 1066 із ОСОБА_6, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 18 серпня 2009 року № 1067-1 із ОСОБА_6, зареєстрований 13 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК"; від 20 серпня 2009 року № 1112 із ОСОБА_7, зареєстрований 06 грудня 2010 року у Гадяцькому РВ Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК".