ПОСТАНОВА
Іменем України
03 грудня 2019 року
Київ
справа №814/800/15
адміністративне провадження №К/9901/3478/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ "Техноторг" подало до суду позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 13.02.2015 № 504070000/2015/000009/1 та картку відмови від 13.02.2015 № 504070000/2014/00016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не довів неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною контракту та безпідставно застосував інший метод.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 22.07.2015 позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 13.02.2015 № 504070000/2015/000009/1, картку відмови від 13.02.2015 № 504070000/2014/00016.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.11.2015 постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що аналіз документів, поданих позивачем до митниці, засвідчує, що остання мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали можливість перевірити числові значення складових митної вартості товарів, які були задекларовані позивачем. Довідка про транспортні витрати, яку надав позивач під час процедури митного оформлення товару, містить необхідну інформацію щодо складових митної вартості, зокрема витрат на перевезення до місця ввезення на митну територію України, витрат на навантаження, повідомлення про те, що страхування товару не здійснювалось. Пов`язаність позивача з постачальником не доведена. Позивач придбав товар у його безпосереднього виробника і враховуючи обсяги постачання, сезонність та акційні знижки для дилерів, позивач придбав товар за більш низькою ціною, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічний товар, але має бути реальною ціною товару.
Миколаївська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди порушили норми матеріального права та прийняли незаконні та необґрунтовані судові рішення, які не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.01.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Олендер І.Я.
Верховний Суд ухвалою від 02.12.2019 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 03.12.2019
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Позивач подав митну декларацію від 13.02.2015 № 504070000/2015/000511 на товар - 1 одиниця жатки New Holland, модель 20GHCP (ширина захвату 6.1 м), в якій зазначив ціну товару 5000,00 євро.
У підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивач надав документи, передбачені частинами 2, 3 статті 53 Митного кодексу України: контракт від 10.01.2014 № UA-EAC-EUR-2014; доповнення № 1 до контракту від 10.01.2014; поправку № 4 до контракту від 21.10.2014; додаток № 16 до контракту від 19.01.2015; специфікацію № 16 до контракту від 19.01.2015; рахунок-фактуру (Invoice) від 06.02.2015 № FTCNH150009927; договір на перевезення від 01.08.2014 № 10; товарно-транспортну накладну (CMR) від 06.02.2015 № 002; довідку перевізника ТОВ "РОСАВТОТРАНС" від 09.02.2015 вих. № 2 щодо вартості перевезення та навантаження оцінюваного товару; лист позивача від 13.02.2015 № 91 щодо надання додаткових документів за МД від 13.02.2015 № 504070000/2015/000511; витяг з прайс-листа CNHI International SA від 31.12.2014 та комерційну пропозиції CNHI International SA від 02.12.2014, а також її переклад на українську мову; копію митної декларації країни відправлення від 09.02.2015 № 15PL335010Е0035654; відповідь CNHI International SA від 11.02.2015 з приводу митної декларації, а також переклад цієї відповіді на українську мову; заявку від 04.02.2015 № 100 на транспортно-експедиторське обслуговування та рахунок-фактуру від 11.02.2015 № 15 на оплату послуг з перевезення; рахунок на оплату замовлення від 31.01.2014 № 48; видаткову накладну від 31.01.2014 № В- 38; копію банківської виписки від 07.02.2014, від 27.08.2014, від 17.09.2014, від 22.10.2014 та від 24.10.2014.
Посадова особа підрозділу митного оформлення направила позивачу електронне повідомлення, в якому зазначила, що у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме надані декларантом документи мають розбіжності та неточності, які полягають у тому, що інформація щодо витрат на навантаження, зазначена у довідці про транспортні витрати від 09.02.2015 № 2, суперечить пункту 3.2 розділу 3 договору від 01.08.2014 № 10 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, надані документи не містять інформацію щодо числових значень складових митної вартості. Щодо транспортних витрат відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспортні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості та її складових частин необхідно надати: виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (пакування, страхування, транспортних витрат), а також бухгалтерські документи, передбачені розділом 4 Договору від 01.08.2014 № 10 на перевезення вантажу автомобільним транспортом; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; копію декларації країни відправлення та митні документи, передбачені пунктом 8.4 контракту від 10.01.2014 № UA-EAC-EUR-2014; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
На вимогу митниці позивач у листі від 13.02.2015 виклав додаткові пояснення.
Відповідач прийняв рішення від 13.02.2015 № 504070000/2015/000009/1 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким митна вартість групи товарів була збільшена в наслідок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Митниця визначила митну вартість товару в сумі 13351,00 євро, замість задекларованої позивачем вартості - 5000 євро, та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.02.2015 № 504070000/2015/00016.
Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Згідно з частиною третьою 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.