ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №808/7943/14
касаційне провадження №К/9901/26235/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2016 (суддя Батрак І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 (головуючий суддя - Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі № 808/7943/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 № 0000324100.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 23.06.2016 позовні вимоги задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.09.2016 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2016 без змін.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 56.18 статті 56, підпунктів 14.1.39, 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтей 7, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Відповідач зазначає, що судами не надано належної оцінки доводам податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" з питань правильності відображення від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом податку на додану вартість за квітень 2014 року в сумі 2494059 грн., за результатами якої складено акт від 23.07.2014 № 240/28-04-41-10/00130872.
На підставі зафіксованих в акті перевірки висновків про допущення позивачем порушень пункту 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 № 0000324100, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2009623,5 грн., в тому числі: в сумі 1339749,00 грн. основного платежу та в сумі 669874,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позиції про вчинення позивачем таких порушень відповідач посилався на невідображення позивачем у рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року результатів попередньої перевірки, а саме - зменшити залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що призвело до заниження грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1339749,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначена у податковому повідомленні-рішенні від 12.08.2014 №0000234110 сума зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість з огляду на положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є неузгодженою, а тому у позивача не виникло обов`язку щодо врахування цього акту індивідуальної дії при поданні податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.