ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 823/195/16
адміністративне провадження № К/9901/19922/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини польова пошта В0425 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за заявою Військової частини польова пошта В0425 Міністерства оборони України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини польова пошта В0425 Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати відмову Військової частини польова пошта В0425 Міністерства оборони України звільнити позивача з військової служби у зв`язку із закінченням контракту від 13 жовтня 2011 року протиправною;
- зобов`язати Військову частину польової пошти В0425 Міністерства оборони України звільнити ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку із закінченням контракту від 13 жовтня 2011 року.
2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні позову.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року та ухвалено нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано відмову Військової частини польова пошта В0425 Міністерства оборони України звільнити ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку із закінченням контракту від 13 жовтня 2011 року протиправною.
Зобов`язано Військову частину польова пошта В0425 Міністерства оборони України звільнити ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку із закінченням контракту від 13 жовтня 2011 року.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини польова пошта В0425 Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі № 823/195/16 на підставі пункту 5 частини п`ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - в редакції чинній до 15 грудня 2017 року, КАС України).
5. Відповідач звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), а саме: неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм права, які регулюють відносини звільнення з військової служби військовослужбовців за контрактом в особливий період в Україні, що, на думку заявника, підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14).
6. Після усунення недоліків заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року ухвалою Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року поновлено відповідачу строк подання за вказаною заяви та відкрито провадження у справі.
7. Верховним судом України заява до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 12 лютого 2019 року матеріали заяви Військової частини польова пошта В0425 Міністерства оборони України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Білоус О. В. - головуючий суддя, Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.).
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 523/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В., що унеможливлює його участь у розгляді заяви.
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
13. Розгляд заяви Військової частини польова пошта В0425 Міністерства оборони України здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. 13 жовтня 2011 року між позивачем та Міністерством оборони України в особі командира Військової частини А0665 генерал-майора Бокія Віктора Григоровича укладено Контракт "Про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України" терміном на три роки. Про припинення служби та звільнення в зв`язку з закінченням трирічного строку контракту позивачем рапорт не подавався.
15. Дія контракту була продовжена понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації на підставі пункту 252 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ та пункту 9 статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", про що стоїть відмітка на контракті від 13 жовтня 2011 року.
16. 16 лютого 2016 року позивач подавав рапорт про звільнення у зв`язку з закінченням терміну дії укладеного Контракту від 13 жовтня 2011 року. Не погоджуючись з продовженням дії вказаного контракту та не задоволення рапорту про звільнення з військової служби у зв`язку з закінченням строку дії контракту, позивач звернувся з даним позовом до суду.
17. Позов обґрунтований тим, що у відповідача не було правових підстав для вчинення спірних дій щодо продовження строку дії контракту, оскільки на момент закінчення строку контракту, укладеного між ним та відповідачем 13 жовтня 2011 року, рішення про мобілізацію не приймалось та мобілізація не тривала, а тому і особливий період в Україні не починався та не діяв, що вказує на відсутність правових підстав відмовляти йому у звільненні та продовжувати строк дії контракту понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ
18. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, продовжуючи строк дії контракту позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки демобілізація не була оголошена Президентом України відносно військовослужбовців за контрактом, а тому підстави для звільнення позивача з військової служби, - відсутні.
19. Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, виходив з того, що станом на момент закінчення строку дії контракту, а саме 13 жовтня 2014 року, та станом на момент звернення позивача до командування Військової частини 16 лютого 2016 року з рапортом про звільнення, особливий період в Україні не діяв, а отже відсутня підстава продовження контракту понад встановлені строки, визначена пунктом 2 частини дев`ятої статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Отже суд уважає, що рішення військовослужбовця про розірвання контракту за умови закінчення його строку є підставою для припинення військової служби за контрактом на підставі пункту "а" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
IV. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД
20. Позивач, посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 2 частини 9 статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року у справі № 823/195/16 та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року.
21. На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року у справі № 800/582/14, яка, на думку відповідача, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначеної норми матеріального права.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
24. Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) обумовлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
25. Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII до видів військової служби належить, серед іншого, військова служба за контрактом осіб офіцерського складу.
26. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
27. Згідно зі статтею 19 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
28. Статтею 26 Закону № 2232-XII обумовлено порядок та підстави звільнення з військової служби.
29. Згідно з пунктом "б" частини другої вказаної статті Закону № 2232-XII звільнення зі служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, проводиться на підставах, передбачених частиною шостою, з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.
30. Так, за змістом пункту "а" частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: у зв`язку із закінченням строку контракту.
31. Водночас, відповідно до пункту 2 частини дев`ятої статті 23 Закону № 2232-XII, яка визначає строки військової служби, у разі настання особливого періоду, для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті та частиною восьмою статті 26 цього Закону.
32. Відповідно до частини восьмої статті 26 Закону під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці: 1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини: а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; в) у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; г) у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є інвалідом I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини - інваліда підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; д) у зв`язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань; е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків; є) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України; ж) які вислужили строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону; з) які досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.