ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2019 року
Київ
справа №806/3157/15
адміністративне провадження №К/9901/12494/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/3157/15
за позовом ОСОБА_1
до Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
про визнання протиправними дій, стягнення надбавки за вислугу років та середнього заробітку за час затримки розрахунку, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шидловського В.Б., суддів: Євпак В.В., Капустинського М.М.),
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася в суд з позовом до Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Овруцька ОДПІ, відповідач), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу при звільненні надбавки за вислугу років;
- стягнути з Овруцької ОДПІ суму у розмірі 27420 грн 62 коп., з яких: не нараховану та невиплачену при звільненні надбавку за вислугу років в сумі 16246 грн 73 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 6 травня 2015 року (з наступного після пред`явлення до відповідача вимоги про розрахунок) до 15 вересня 2015 року (по день постановлення рішення у даній справі) в сумі 11173 грн 89 коп.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 9 липня 2012 року звільнилась із посади старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб Овруцької ОДПІ за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за статтею 38 Кодексу законів про працю України.
Позивач вважає, що у день звільнення їй не було виплачено усі суми, що належали їй до сплати, а саме, відповідачем не донарахована та невиплачена надбавка за вислугу років згідно статті 33 Закону України "Про державну службу". Просить стягнути з відповідача вказані кошти, а також середній заробіток за час затримки розрахунку.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року задоволено заяву ОСОБА_1 та замінено відповідача у справі - Овруцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області на його правонаступника - Овруцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Овруцької ОДПІ щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні надбавки за вислугу років.
Стягнуто з Овруцької ОДПІ на користь ОСОБА_1 ненараховану та невиплачену при звільненні надбавку за вислугу років в сумі 16246 грн 73 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 6 травня 2015 року до 15 вересня 2015 року в сумі 11173 грн 89 коп.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач за вказаний період перебування на посаді мала право на отримання одночасно двох видів надбавки за вислугу років, а саме винагороди за вислугу років, як посадовій особі органів державної податкової служби, що має спеціальне звання, та надбавки за вислугу років, як державному службовцеві.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Житомирського апеляційного скаргу Овруцької об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області задоволено.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що у розумінні вимог Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1994 року № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державної податкової служби, однак право на врахування такого стажу до державної служби не можна ототожнювати з правом на отримання одночасно за ту ж саму роботу двох тотожних за суттю доплат (винагород) за вислугу років.
Оскільки винагорода за вислугу років, позивачу, як посадовій особі органу державної податкової служби, яка має спеціальне звання, за спірний період нарахована та виплачена відповідачем у повному обсязі, тому право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, що передбачене ст.43 Конституції України не є порушеним. За таких обставин позовні вимоги позивача є безпідставними і не можуть бути задоволені.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У лютому 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка 31 січня 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року залишити в силі.
9. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
10. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що без достатніх правових підстав, в порушення норм матеріального права судами ототожнено два різних за змістом та правовою природою юридичних термінів "надбавку за вислугу років", що визначається Законом України "Про державну службу" із "винагородою за вислугу років", термін запроваджений підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013.
В порушення норм процесуального права, суди допустилися формального підходу до розгляду справи, із поверхневим дослідженням обставин справи та вибірковим опрацюванням доказів на користь відповідача, виправдовуючи протиправність його дій та бездіяльності, внаслідок чого порушено норму матеріального права, встановлену частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу".
11. Відповідач надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу в яких просив відмовити позивачу в задоволенні касаційної скарги та залишити постанову суду апеляційної інстанції в силі як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права та на підставі всебічно досліджених обставин справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01 грудня 1995 року до 9 липня 2012 року працювала на різних посадах в Овруцькій МДПІ, що підтверджується копією трудової книжки.
12 січня 2002 року позивачу присвоєно чергове спеціальне звання - "Інспектор податкової служби І рангу" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 1992 року №559 "Питання державної податкової служби в Україні".
9 липня 2012 року позивач відповідно до наказу №55-о від 9 липня 2012 року була звільнена із посади старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб Овруцької ОДПІ за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за статтею 38 Кодексу законів про працю України.
Оскільки у день звільнення з роботи, на думку ОСОБА_1, не було виплачено усі суми, що належать їй до сплати від Овруцької МДПІ, вона звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
14. Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.