ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 826/14112/16
адміністративне провадження № К/9901/57337/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/14112/16
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Бояринцева М. А.) від 07 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Кузьменко В. В., Василенко Я. М., Степанюк А. Г.) від 21 червня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 30921095 від 12 серпня 2016 року, а також скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 15887855 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на головну контору з прохідною (літера А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 );
- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 30918520 від 12 серпня 2016 року, а також скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 15886032 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на склад (літера Д-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде знято. Крім того, нотаріусом було змінено реєстраційні номери на майно. Отже, відповідачем було порушено вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року залучено до участі у вирішенні справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 .
4. 07 лютого 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва у судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання Приватного нотаріуса Незнайка Є. В. про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки має приватно-правовий характер.
5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 20 липня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у цій справі визначено склад колегії суддів: Стрелець Т. Г. (головуючий суддя), Білоус О. В., Желтобрюх І. Л.
8. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі; установлено строк для подачі відзиву.
9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 656/0/78-19 від 07 червня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2019 року у цій справі визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. (головуючий суддя), Дашутін І. В., Шишов О. О.
11. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 серпня 2016 року між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", від іменні якого на підставі довіреності діяв керуючий філією АТ "Укрексімбанк" у місті Полтаві Кушніренко О. І., з однієї сторони, та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, а саме: головної контори з прохідною (літера А-2) та складу (літера Д-1), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість нерухомого майна становить 3966000,00 грн.
13. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем за № 1932.
14. З тексту зазначеного договору купівлі-продажу слідує, що він укладений у зв`язку з порушенням Публічним акціонерним товариством "Демітекс" (боржник) зобов`язань за Генеральною угодою № 6408N2/2474 від 02 грудня 2008 року, укладеною між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Демітекс" (боржник).
15. Згідно відомостей Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" зареєструвало обтяження щодо предмета іпотеки у грудні 2008 року. Всі інші обтяження зареєстровані пізніше.
16. Крім цього, у вересні 2016 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив визнати недійсним нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Незнайком Є. В. договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1 12 серпня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 1932.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що оспорюваний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки укладений від імені банку його працівником (керуючим філією Банку у м. Полтаві) з перевищенням наданих йому повноважень, а відтак нотаріальне посвідчення договору та внесення на його підставі записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відбувались з прямим порушенням ст. 55 Закону України "Про нотаріат" та ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
17. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2016 року визнано недійсним нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Незнайком Є. В. договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1 12 серпня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 1932. Застосовано до недійсного правочину подвійну реституцію. Зобов`язано ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" повернути ОСОБА_1 сплачені за договором купівлі-продажу нерухомого майна грошові кошти в сумі 3966000,00 грн. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути отримане по договору купівлі-продажу нерухоме майно, а саме головну контору з прохідною (літера А-2) та склад (літера Д-1), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
18. Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 04 квітня 2017 року, яке набрало законної сили, у справі № 552/5033/16-ц, апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника Незнайка Євгена Вікторовича задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відмовлено за недоведеністю у задоволенні позову до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.
19. Вважаючи спірні рішення приватного нотаріуса Незнайка Є. В. протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що правомірність дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича під час укладання та реєстрації договору купівлі-продажу нежитлових будівель (головної контори з прохідною (літера А-2) та складу (літера Д-1), які знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 26/1) була предметом судового розгляду, за наслідками якого прийнято судове рішення, що набрало законної сили, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
21. Крім цього, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що нотаріус, як спеціальний суб`єкт, здійснює функції державного реєстратора. Спір у цій справі виник з питань додержання процедури під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Отже, спір має публічно-правових характер, у зв`язку з чим клопотання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича про закриття провадження по справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, є необґрунтованим.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. Зокрема, скаржник зазначив, що відповідач мав прийняти рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки були наявні зареєстровані обтяження речових прав на спірне майно, що є порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про іпотеку" та інших нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини.
24. Також, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням про відмову у задоволенні позовних вимог.
25. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо суд дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
27. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
28. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім цього, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
29. Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
30. На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
31. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.